Ось і він, цей верх…
Покаталися добре…
Проїхалися до друзі на вихідні, а це 130 км у одну сторонусправжніми українськими "дорогами"…
Машина не вередувала слухалася всього, що "говорять"
Поїздили лісом, а як видно на фото місцевість там ну не длялегкового автомобіля…
Буксували звичайно, але штовхати навіть і не думали.Кучер персятуди, куди пішки ссикотно полізти... Не можу сказати, що збільшеніколеса нічого не дали, а навпаки в багатьох місцях тільки завдякидодатковим см машина проходила над пнями пісочними насипамитощо…
На панорамах має бути хоч трохи зрозуміло які там умови… (якістьна жаль не ахти)
Сфоткай нібито Цар гори ...
Ця фотографія ніби не про що, але за поворотом спуск підколосальним ухилом і піску там "по коліно" При ходьбі пішкипрактично неможливо не з'їжджати разом з дорогою ... (на наступнихвихідних обіцяю зробити нормальні фото тих стежок) Висота на яку митак несамовито перлися налякала нас, побачивши спуск до води …
І десь там на самому верху стоїть машина…
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.