Звернувся до людини, яка знімала авто з обліку в Литві. Вінох...Ів від такої суми і пообіцяв допомогти. Через день-дваоголосив суму в ~3600-3700 євро, але вже з усіма платежами, внесками та послугами. Спочатку планувалося проводити процедуру намитному терміналі у Вінниці, але там чогось не зрослося і перенеслидо Дніпропетровська. . Вони не брокери, проте сприяють помаксимуму, за що і отримують свій шматок пирога. Перед поїздкоюдопомогли з підготовкою та заповненням документів, подали попереднюдекларацію, зробили сертифікат «євро»(~33 євро), прорахувалидіапазон цін за каталогом schwacke, вивели оптимально заниженуціну. Також, порекомендували їхати з Києва до Дніпропетровська ненайкоротшим шляхом, а «нарізати зайве соточку» через Красноград.він їхав найкоротшою дорогою через Решетилівку, одну із ділянок зішвидкістю 170 км за 9 годин! Не можу сказати, що мій маршрутідеальний, проте 570 км проїхав за 6, 5 годин. Потішила «розкішним»дорожнім покриттям Полтава та ділянку від Карлівки до Краснограда, особливо останні 10 км. Інші ділянки дороги цілком придатні длябезпечного проїзду в лівій смузі, права, на жаль усеяна «колодцями», які у 5% випадку залили якоюсь фігнею. Зворотна дорога – набагатогірша, оскільки виїхав після обіду, у Полтаві почався дощ та туман, а за 100 км пішов сильний сніг. Загалом вийшло близько 9години.
Тема доріг в Україні заслуговує на окремі оповідання та мемуари, але, повернемося до «наших баранів». Після приїзду доДніпропетровська залишився на нічліг у готелі, а ввечері, післятого, як дізналися курс євро, надіслали прораховану суму для сплатимитних внесків та платежів. Сіль усієї ситуації в тому, що вУкраїні ніби є своя валюта, але, митниця як незалежний членЄвросоюзу окрема держава, акциз вважає в євро (навіть не в«прожиткових мінімумах», як штрафи та податки, а саме в євро! ), аплатити можна лише у гривнях. І, якщо курс з моменту розрахункуплатежів змінився, то доведеться йти доплачувати різницю, алетільки в тому випадку, якщо він виріс. А, якщо курс впав, то, різницю, вам ніхто не поверне. Принаймні на практиці так, теоретично, звичайно, все по чесному., щоб якнайшвидше вонипотрапили на рахунки митниці. До 13-ї передзвонили хлопці з митноготерміналу і сказали, що можна під'їжджати. По приїзду, там булачерга приблизно 20 машин, в якій довелося простояти близько 2годин. Швидше ніяк, черга постійна і щодня.
. Через хвилин 10 підійшов брокер зробив 5 фоток (спереду, ззаду, салон, одометр і vin), після чого довелося почекати ще близько30-40 хвилин, доки буде вирішено…
> Рішення виявилося негативним. Митниця підняла вартість авто.За каталогом schwacke мінімалка 4550 євро, ми вказали 3400. Але! Підняли ціну лише на 240 євро до 3640, тим самим необхідно булодоплатити 1627, 39 грн(~53 євро). Порівняно з першим платежем –дрібниця:) І знову – курс євро, який необхідно дочекатися ближче довечора. Довелося залишитись на другу нічліжку уДніпропетровську.
Ввечері сплатив через термінал додану суму і наступного дняприблизно о 12:15 передзвонили мені і сказали, що процедурузавершено. Залишилося під'їхати на термінал, зробити позначку утехпаспорті, отримати декларацію, розрахуватися за послуги брокерата допомогу при оформленні 310 євро. Власне за годину так істалося. Мурочка розмитнена! Разом на даний момент:270 + 33 + 3280+ 310 + 11 + 53 = 3957 євро. Сума не маленька, але не 6К…
Був ще варіант розмитнитись ближче до Києва в Чернігівськійобласті, проте, брокер не був упевнений у тому, що зможе протягнутипо мінімалці schwacke, обґрунтувавши це особливостями митниці тадовіри цим не викликав. Як згодом виявилося, недаремно. Знайомийчерез нього робив і лишився дуже незадоволений. Ціна вийшла більшеschwacke, а ставлення та підготовка до процедури – огидної. Моральцієї байки така, що митниця митниці – різниця, як і брокери! Залишилось пройти сертифікацію та поставити на облік. Далібуде...
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.