Інша історія ч.2 - пригоди. Контробас

Дружина, розважливо прогуглила перед поїздкою, що ж можна з собоювезти в Болгарію.Ну і ми купили 10 пачок цигарок, тому що вЄвросоюзі вони реально дорогі.У середньому 2, 5 євро за пачку.Тобтов два з половиною рази дорожче.Але! Не врахували ми Румунію)))Молдовські митники попередили вчасно.Ну коротше почав я нікатисигарети.Ну й інтуїтивно вирішив тикати їх у бардачку з водійськогобоку.Дві пачки надлишкові залишили.За правилами — 2 пачки наобличчя.У нас 6 запечатаних і одна відкрита і 4-ре в бардачку ))) "підходить наша черга. Румуни починають дивитися. Запитує цигарки.Кажу є 6 пачок і одна відкрита. Він - не можна і посміхається)))штраф 200 євро. Я простягаю йому 2 пачки, він посміхається щебільше і тицяє" на смітник.Каже роздруковуй і знищуй.Я приступив доданого процесу, чувак просить дружину відкрити то валізу, тосумочку.Пішов шерстити бардачки.Передив все! не заглянув)) Так мистали контробандистами, але в особистих цілях))) ніякоїнаживи))))
І ось вона Румунія. Вже темно. Їдемо. Їдемо та їдемо. Дорогаідеальна. Приймаю рішення їхати через платний міст. Тому щоймовірно пором вночі не працює. Їду. Ніч, села, містечка та чудовідороги. Навколо вітряки. Вночі особливо чарівне видовище. Доїжджаюдо якогось містечка, зупиняюся на знак СТОП та ліворуч. Коли раптоммене гальмує поліцейський. Думаю дивно, нічого не порушив, алемало, документи перевірити чи віньєтку. Поліцейський нормальноюанглійською запитує як типу машина, класна? Чи комфортно їхати зУкраїни? Відповідаю так, машина вогонь, бла бла, коротше пояснив, як проїхати на Константу і побажав щасливого шляху. І ось проїхавшикілька кілометрів, доїжджаю я до автобану. Там, як і належить, шлагбауми, будки та оператори, але якось не розібравшись і назелений, я заїхав на відкритий шлагбаум де в будці нікого немає.Думаю, щось не те. Зупиняюся, виходжу з машини, коли із сусідньоїбудки тітка дивиться на номер і махає на кшталт проїжджай. Так япотрапив на платний міст та автобан безкоштовно. Далі 130 нескидаючи до Константи. На забуканий завчасно нічліг. Діставсянавігатором туди до 12 ночі. Але телефон адміністратора невідповідав. Ворота зачинені.
Постоявши біля готелю хвилин десять, покуривши, вирішили йти даліна Болгарський кордон.
40 хвилин і я на кордоні. Черги немає взагалі. Огляду немає. Ну, такий. Просто відкрив багажник і все. Кілька питань типу зброя, наркотики. Два віконця та ось у паспортах вже Болгарські візи. Далікупуємо віньєтку. Сил більше нема. Гроші у євро. Митник каже, мовляв, до ранку ніде не поміняєте. Всі. Сили закінчуються. Лягаємоспати прямо за КПП, на стоянці. Фото в реальному часі. Так як цевсе переважно на відео.