Коли причіп не в тягар))))

Привіт мій дорогий друже! Читач! Глядач!
Пишу тобі сьогодні запис))))
Хлопців загалом видався такий робочий момент що потрібно булометнутися в Київську область за покупкою свердлувальноговерстата.Верстат то не простий, а трохи мудрий.Зі своїм столом івагою під тонну!
Раніше у нас причіп експлуатував Фіат Добло. Продажі і в принципівін на механіці.На ньому в принципі їздити стало ліньки.
Вирішено було експлуатувати того хто найбільше стоїть вгаражі.Конечно після того як купили Ford S-max то ауді більшекоштує ніж їздить Вся спритність і міць 3 літрового дизеля стаєнестерпною коли насилу пересуваєшся по нашому бездоріжжю))))Нарешті настав той момент коли спритність можна пришпорити задопомогою причепа. Можливо хтось подумав що причіп у нас маленькийі старенький але за фактом 2 осі і 3 метри довжина кузовадозволяють перевозити з легкістю 2 тонни вантажу без будь-якогодискомфорту. Км. Значить із витрат палива вийшло 10 літрів дизеля.Швидкість 110-120 км/година. Звичайно, проїхати довелося різнідороги. З Дніпра до Київської області через п'ятихатки таОлександрію дорога на стадії ремонту. Були важкі ділянки але вцілому нормально. Само собою зрозуміло, що динаміки вистачає зголовою. На 19 колесах всі нерівності вмирають під колесами добре.Єдина мінус це відсутність підключення світлової сигналізаціїпричепа до автомобіля. Машинка приїхали з Америки з фаркопом, алерозетка не підходить. Хтось уже адаптував свою Америку до нашихпричепів? Як вирішували ситуацію? Підкажіть будь ласка)))