Стояв я якось у пробці на спуску, точніше, плавно тяглися всі вниз. Налазило якесь чмо (тобто його назвати не можу, чому зрозумієте далі). Природно, ніхто не любить таких горе-вершників. Вони і так у нього високо посаджені, так воно ще й кудись усіх намагалося перестрибнути (принаймні, мені так здавалося). Думки швидше куди впхнутися від цього товариша подалі, щоб не справдилися мої найстрашніші кошмари (боязнь отримати від когось у корму, для мене це найприкріша ситуація), та й пропустити цього горе-гонщика, але доля склалася інакше.
Наш ряд дуже повільно, але впевнено штовхався вперед приблизно метрів 10 за 2-3 хвилини. На відміну від сусідніх. Як виявилося на перехресті, в їхніх двох рядах лежали шматки розірваної вісімки і відвалена дупа Х5, там була бляха. Добру молодцю, мовляв, лети сизокрилий, там тебе зачекалися на небесах. Ага, не тут те було. Він собі і поплентався далі не швидше за мій… ну і чорт на тебе, подумав я про себе, і відпустив ці всі мили до біса, бо знаю, що всі думки та слова матеріальні. Та й на узвозі про це особливо не думав, це вже після всієї ситуації подумав і усвідомив, що страхам теж властиво збуватися.
Їду, собі їду, і під'їжджаю до чергового стояка, протягуюсь один світлофор, на другому дивлюсь якесь. Життя почалося в моєму ряду, всі типу на право йдуть в центральний ряд. Загоряється червоний, я ж третій на світлофорі, дорога трохи вниз прогинається за світлофором, і поки не видно, чому там все йшли правіше. Мною починають теж кліпати направо і трохи зміщуватися, і вже відкривається картина – дорожники виставили фішки за метрів сто до своїх робіт і вмонтовують відбійник.
Плавно всі рушили зі світлофора і поступово, по черзі, пригальмовуючи, кожен вбудовувався. Ніяких різких рухів чи гальмування не було, швидкості навіть 15 км на годину не було, звичайного вливання в один ряд у пробці, і тут удар у корму! Мене зловив ремінь! Є у мене така хвороба – пристебнутим їздити. У цей момент я стояв в очікуванні рушити в прогалину, нога на гальмі притримувала машину, друга вичавлювала зчеплення. Природно, перша думка: «ШозАЕБтею?», начебто все було нормуль, все ж повільно котилися, від куди я такий пезль отримав, що аж ремінь спрацював. Природно, інтуїтивно нога, як була на гальмі, вона тільки ще сильніше його вдушила, щоб ще когось не штовхнути попереду.
Наступна думка – це що мені хтось не дуже хотів впустити з сусіднього ряду. "Так ні! Я ще в своєму ряду по розмітці стою!". Нависало над моєю дупою на узвозі, ну не ідрити лупцювати, я ж тебе вже випустив уперед, як же ти знову опинився в моїй сраці! Я вже встиг і забути про тебе!
А далі почало ставати ще веселіше. Я стою з розведеними руками і виразом обличчя, характерним для такої ситуації: "Що за ё... т т... ю м...ь", і тягне руку привітатися, типу - "Привіт! Все нормально?!". Я природно здивувався! Кажу – «Як бачите – НІ!». Він мені у відповідь: "Зараз почекай, розберемося..." Пройшло хвилини 3-4, за цей час я у світлі його фар розглядав ушкодження, на що він, продовжуючи говорити по телефону (вже розмова була з іншою людиною, мабуть, не дуже уважною йому, він йому казав, що той не вчасно і через нього він потрапив в аварію і взагалі він спізнюється до верховної ради, а було це вже близько 21:00 (яка нафіг рада!)). І, бачачи це, швиденько їх вимкнув.
Тут він укладає трубку і зі старту заявляє: "Пацан, розслабся, ніхто нічого тобі не платитиме, і взагалі що ти хочеш, тут все нормально!" І вказує на мою корму. Звичайно, там нічого нормального не було, після того, як мене юзом штовхнули сантиметром на 50 вперед, про що свідчать сліди на асфальті. Чесно кажучи, я чекав великих руйнувань, коли вийшов з машини і пішов подивитися. Бабуся виявилася набагато міцніше, ніж здавалося, тьху-тьху-тьху. Головне – це ціла оптика, подумав я… залізяку можна виправити… Ну… я кажу… хіба не очевидна кривизна моєї «попи» та нові зазори на багажнику в палець завтовшки??? Він мені: "Це так і було, і взагалі я поспішаю, мені не до тебе, я поїхав". Я йому: "Ну так у чому проблема, зараз все оформимо і нас розсудять, викликаємо?" "Викликай кого хочеш, я поїхав!" Я – "Так гірше буде, приховування з місця ДТП".
Продовження слідує (з докладним фото звітом)…












Коментарі(20)
Romaneloбув 6 місяців тому
Харків, Харківська область
Співчуваю мужик, чому то якщо людина влада притримає нехай навіть ніхто ще але у владі стає говном
Siamaбув 2 роки тому
Їжджу на Nissan Primera Steel With Soul :)
Запоріжжя, Запорізька область
Ось він казлина! Мої співчуття(()