Фестиваль швидкості RTR

"і знову привіт! "
, був цікавий тим, що організатори відкрили абсолютно новий поворот (назва якому я мало не дав, але про це пізніше), а також післягонки мали провести нагородження за підсумками року, а для глядачіворганізатори проводили конкурси, виставку тюнінг автомобілів, ринг.і дрифт таксі тощо Загалом, зайнятися було чим. Як і на всіхетапах, за день до гонки був трек-день, на якому всі бажаючі моглипокататися, а учасники згадати все і вкотити новий поворот.Поскільки за прогнозом два дні повинен був лити дощ, я собі поставивзавдання просто пристрілятися і зрозуміти наскільки погано тримаєРС-Р. Дощ не тримає від слова "взагалі". Але було весело - Меганпід скидання газу влітав у повороти аки задньопривідний дрифт-корч, красиво, але малоефективно)) Так як крім дощу ще була низькатемпература, гума довго грілася, не перегрівалася і це дозволиловалити "на все" кожне коло. Загалом, я захопився, перегрівгальмівні диски, спалив колодки і перегрів гальму. Як результат, дика вібрація на педалі та відсутність інформативності на 1/3 ходупедалі. Ну, гадаю, "пристрілявся! " і з почуттям виконаногообов'язку покотив додому готуватися вже морально. Як зазвичай цебуває з прогнозом погоди, він виявився трохи не точним на деньперегонів. Дощу не було зовсім, що дозволило всім швидше їхати тапокращуватись з кожним колом. Та не мені. До вібрації тавідсутності інформативності педалі додалася ще нестача гальмівногозусилля. У дощ це було помітно, оскільки швидкість була нижче ігальмувати я починав заздалегідь. Так і пройшло все ранковетренування — я підлаштовувався під гальма, що згоріли, і шукав новібезпечні точки гальмування. До того ж, померли кульові в кулаках іпочали видавати дикий скрегіт при повороті керма. Як результат, маюдругий час на тренуванні. Першим у кількох десятках був уже нашпостійний гість із Білорусі Tigra81 на Леоні Купра. Паша, хочетьсявисловити тобі окрему подяку за щільну боротьбу протягом трьохетапів! Після дрифт шоу, ринг таксі та обіднього сну почалисябойові заїзди. Меган з кожним поворотом починає все гірше томозити, вибрація посилюється, а я тим часом ссуся і прислухаюся до хрускотупри повороті керма. Але не передати моє здивування, коли виявилося, що в мене перший час 1.34.74, а Паша їде у 8 десятках надругому.
Гонку відкривав юний мотогонщик, якому нещодавно виповнилося 3роки

Це додає впевненості і на другому проїзді забиваю нахрускіт, намагаюся гальмувати у звичних точках і в результаті вбиваюколодки до кінця. За свою зухвалість недоумство я мало непоплатився якраз таки в новій зв'язці поворотів. Звісно, ​​коло явже не доїхав до кінця. Але й Паша мені пробачив — він покращився, але цього не вистачило, щоб обійти мій час на першому проїзді. Апотім було нагородження. Не знаю, чому я ввечері був більше радий —першому місцю або тому, що вдалося відрулитися. Або холодприїжджають, хворіють та підтримують. Також окреме "дякую! "спеціалістам з Grand Track, які допомагають із обслуговуваннямМегана. Зараз, до речі, ми готуємося до щорічного асфальтного ралі "чайка", замінили гальмушку на РБФ 600, поставили заводські стійкина пружинах H& R і відреставрували кулаки (тепер мають проїхатибільше 15 т.Км).

Усім, хто прочитав до кінця — дякую і до зустрічі на треку та насторінках драйву.