Перша спроба

Чому такий заголовок? Та тому, що процес реставрації, споруди, якщо завгодно, ГАЗ-69 відображає наше, ще те, життя. Взявшись за цюсправу, будь готовий до всього -і задоволення, і гіркоти досади ірозчарувань (найгірше розчарування - в людях, а не в тому, щозайшов у глухий кут).Однак, про все по порядку.Я вже писав, що цярозповідь нерозривно пов'язана з "іншою історією", яку почавреалізовувати в грудні 2011-го, надивився всякого в інтернеті іблагополучно зайшов у глухий кут машина виглядала негармонійночерез нерідну раму кузов стояв високо. Потрібного місця і язвернувся за допомогою до фахівця.Зайшовши, не без моєї допомоги, по першій машині в глухий кут, він засунув її в кут.Тоді я вирішившвиденько, оскільки переробки мінімальні, зібрати оригінальнумашину, для сина саме він вирішив максимально відмовитися відмодернізацій Те, що видно на знімках - ще моя самодіяльність. Апотім у майстра (оплата була дуже високою та своєчасною) ставсябзик (на початку цього розділу я згадував розчарування) і ми з усіммоїм багатством переїхали до іншого майстра. Коли переїжджаєш, раптом виявляєш, що тебе обікрали-з нового кузова зникла нова, узборі, з гумовими ущільнювачами,
закріплюємо кузов
розширюємо двері
навішуємо крила…і мордуленцію…
…капот…
монтуємо сидіння
мка лобового скла…нда…як у старі добрі імена. Напевно, в цьому єсіль життя, яке я захотів знову відчути…