Неспішний підйом, шведський стіл, включений у вартість, листирідним поєднані зі сніданком, бездротового інтернету нам ще довгоне бачити Ош – найдавніше торгове місто, неможливо проїхати повзцентральне ринку, але цікавлять нас не солодощі і спеції, асувеніри для близьких, що на нас чекають вдома.Цим базар багатий. –фотоапарат забув у машині, не зняв той колорит.
Траса до передбачуваного місця ночівлі дасть фору будь-якомуальпійському серпантину, як за крутістю поворотів і шпильок, так іза якістю покриття Але на кожного гонщика знайдеться його фатальнийповорот, тільки нас зі свистом обігнав мерседес без номернихзнаків, як за наступним віражем він лежить вгору колесам і впридорожньому болоті, менше хвилини минуло з моменту аварії, акрізь натовп роззяв не протиснутися. Благо Мерс - машина безпечна, водій видерся з-за керма сам, пара синців та добротний шок. Романпропонує йому допомогу, хоч на колеса поставити. Киргиз радіснопогоджується. Силами двох машин ставимо німця на колеса тавитягуємо на асфальт. З машини під час перевертання, крімкомпакт-дисків та телефонів, вивалюється кілька обойм відпістолета. Схід. На шляху зустрічаєш безліч місць, що дарують оку ідуші, непередавані естетичні відчуття. Токтогульське водосховище –одне з них. Але ж у душі є оболонка. Так до чого ж приємно цюоболонку занурити в кришталево чисту і теплу воду, а коли виринаєш, на тебе мудро дивляться піки та хребти передгір'я Тянь-Шаню. День18 26.08.13 Киргизія Пробіг 325км. Висота табору 897м. 16:29Токтогульське водосховище
Виїжджати не хотілося. Вранці водосховище постало в іншомукольорі, здавалося, ще красивіше. Але попереду Іссик-Куль, перлинаКиргизії. Як не хотіли виїхати швидше, місце не сприяло поспіху. Одесятій місцевим знову виїхали на асфальт, наш 2-й екіпаж непідтримав ініціативу відвідування Бішкека, курс на схід, найкоротшою дорогою. Відразу починається ґрунтовка, насторожує.Прорахувавши можливі варіанти, приходимо до рішення – їхати позрізці, так на сто кілометрів коротше, та й трафік нульовий. Такпочалася незапланована експедиція центральною Киргизією, в рамкахекспедиції центральною Азією.Для початку слід зазначити, що стокілометрів зрізки за підсумком зросли до двохсот. А самадорога:їжджена виключно місцевими жителями, та й то на сінокіс, торозганяється по низинках уздовж струмків, то поповзом дереться начотирьох-п'яти ярусні перевали. Часто доводилося включати зниженийряд. Сильно запам'яталася одна гора, протягом години ми моглиспостерігати за видом на долину, залиту сонцем, то в ліве вікно, тов праве. Такий довгий і звивистий підйом. На схід за зрізаннямфундаментні будинки змінилися юртами кочових мешканців району.Табуни коней з'являлися через повороти і ховалися в ущелинах. Такукраїну, я думаю, не знають навіть багато Киргизів, які мешкають умістах. Під колесами так і продовжувала шарудити, постукуючикамінням добре утрамбована ґрунтовка, зрідка розбавлена «пральноюдошкою». Кольори ущелини переходили від брудно-білої до піщаної, аближче до долини, автомобілі немов укотилися на знімальниймайданчик голлівудського фільму «Згадати все», прямо до фінальноїсцени на безкраї простори Марсіанських морів.
Вже в повній темряві звернули з траси до Іссик-Куля. Назавтразапланована денка, треба вибрати гарне місце, але штурман крімкарти 86 року розливу та пучка світла від фар перед машиною іншогоінструменту немає. Так проїхавши десять кілометрів від траси, ухилившись від зграйки зустрічних «Зухвалих киргизів» виїхали натеплий і м'який пісок стародавнього озера. Завтра розберемося, швидше за все, доведеться переїжджати.
Вже у повній темряві звернули з траси до Іссик-Куля. Назавтразапланована денка, треба вибрати гарне місце, але штурман крімкарти 86 року розливу та пучка світла від фар перед машиною іншогоінструменту немає. Так проїхавши десять кілометрів від траси, ухилившись від зграйки зустрічних «Зухвалих киргизів» виїхали натеплий і м'який пісок стародавнього озера. Завтра розберемося, швидше за все, доведеться переїжджати.
Вже у повній темряві звернули з траси до Іссик-Куля. Назавтразапланована денка, треба вибрати гарне місце, але штурман крімкарти 86 року розливу та пучка світла від фар перед машиною іншогоінструменту немає. Так проїхавши десять кілометрів від траси, ухилившись від зграйки зустрічних «Зухвалих киргизів» виїхали натеплий і м'який пісок стародавнього озера. Завтра розберемося, швидше за все, доведеться переїжджати.






Коментарі11
Так у результаті, де це зрізання зробили? Ми через пер.Тосор йшли, а ви?..
на Торкенті, через Толук, пров. Тер-Джайлоо (2465), пров. Кирк-Киз(3223) і т.д.)
Зрозуміло… нам зрізання через пров. Тоссор (близько 4000 м.) сподобалося дуже))))
пару ви мене в глухий кут ставите або ми про різні речі говоримо?) якщо ми про цього Тоссора - який на березі Іссик-куля, то там і не зрізка і не 4000. Або про якийсь який я не знаходжу) координати можна?
wikimapia.org/#lang=ru&la…E ось сам перевал
тер зрозумів, пасипеНам для того щоб потрапити туди потрібно було після зрізання і виходу в Кочкорі з А367 на А365 повертатися на південь, а ми пішли прямо на схід безпосередньо на озеро. Вже темніло, а до стоянки по нашій прямій 110км
ясно
І тут я був, читаємо далі)
На карантин по чумі не потрапили там? Коли ми були, туди не скрізь пропускали…
якраз закінчився, коли в'їжджали ще був, але нам пощастило)
Клас.