Як вибиралася машина

До мене у чоловіка 5 років була машина Шевроле Авео 2008 р.В.салон, місткий багажник, легка керованість, середня витрата, ну ізвичайно ж зовнішній вигляд - віддалено наближений до гарненькихіномарок, без атрибутів колгоспу. До того ж, це була перша машина, на якій я вчилася їздити, причому цілком успішно. І будь-яка казка, ця теж закінчилася.Ми з'їхалися і почали своє самостійне, окремежиття, а машина залишилася в гаражі у його родичів. Звичайно, михотіли забрати нашого залізного друга з собою, але це не увінчалосяуспіхом них-оформлена була не на нього). Через пару місяців мизрозуміли що без машини-як без рук і поставили за мету з нуляпочати збирати на нову тачку.
Звичайно, спочатку справи йшли не дуже і за місяць ледве вдавалосявідкласти 100-200 $, але потім успіх повернувся до нас обличчям ісправи пішли нагору. І ось, через 4-5 місяців у нас була вже сумана руках. Справа залишалася за малим-знайти машину і переконатися, що вона нам підходить. Це був довгий процес, ще під час відкладаннясуми, ми їздили на "смотрини" до десятків різних машин (хочузауважити, що ми активно шукали собі "япошок" 80-90-х років інавіть мало не купили Хонду Прелюд < /i> …але це вже зовсімінша історія = D ). Недорога вартість машини
-наявність безлічі деталей
-дешева установка тих же деталей (та хрін з ним, можливість самомуза наявності правильно вирослих рук і парочки забірних матіввстановити)
під час другої поїздки у вихідні на авторинок нам у душу запаласіра з блакитним відливом малятко 2004 р.В., з гарними формами, незвичайно зручними сидіннями (надалі ми дізналися що рідні сидіннянас би так не порадували, як встановлені в неї не рідні з Мазди323). ).Підняли, подивилися днище, оцінили ходову частину, перевірили склянки, ще раз подивилися всі дрібні недоліки (точковімісця поверхневої іржі біля бензобака і заднього крила з іншогобоку) і гордо винесли "оцінку" машині на 4+.
<
Слідом ми оглянули іншу машину-Славуту, але крім молодшого віку таГБО ніяких плюсів у ній не було, а ось мінусів у простої машини, непрацюючому акумуляторі, поточному тосолі, побитим градом кузовібуло повно. До переваг Таврії я додала своє жіноче "це ж купеєшка", при цьому замовчавши я не стільки тягнуся від купе, скільки відтого, що це машина чисто на ДВОЇХ))). І на цьому буловирішено:їдемо забирати Таврюшку…