Покупка машини. Оповідання.

Вітаю всіх хто підписався на машину, і тих хто випадковозаглянув.
Запис буде про те, як я знайшов, і як придбав Двійку. Довгоописати, але й не прогаяти цікавих деталей.
І так, про машину мені розповідали друзі ще коли у мене була ВАЗ2101 (колібрі), і так як тоді у мене і не було думки продаватикопійку, то я якось і не сильно звернув увагу на двієчку, яку меніпоказував на телефоні мій друг, хоча як виявляється там було на щозвернути увагу... Він колись проходив через двори і побачив її, ісфотографував на телефон.І ось коли я продав свою копійку, я якосьі забув про двійку, і задався метою знайти 2101 - 21011 - 21013 вхорошому стані, і якомога більше Оригінальну. А машини, а те, що йз'являлося, було або колгоспом, або укоченим до напівсмерті, цінице окрема розмова. Але коли минуло майже два тижні пошуків, другнесподівано для мене, нагадав про двійку, і скинув фото у великійякості, на фото багато чого не було видно, але машина якосьзацікавила, подумав, а чому б і ні, 2102 теж своєрідна, і цікавамашина, а якщо ще врахувати, що двійки рідко почали з'являтися наочі, то це навіть цікаво стало. Але як же вийти на власника якщонемає номера телефону, як виявилося це, можливо, ще один друг живев тому ж районі, що і власник двійки, і як виявилося йому ще й буввідомий номер власника!
> І ось коли я дізнався номер телефону, я того ж дня 30.11.13зателефонував за тим номером, і мені відповів дідусь, як меніздавалося за голосом років так 65, я у нього запитав чи продає вінмашину, він сказав так, але було чути що йому якось важко говорити, він сказав що він зараз у лікарні, і що випишуть його не раніше ніжчерез 10 днів, йому було не до машини, і він сказав що б япередзвонив через 10 днів, за ті 10 днів очікування, я непереставав лазити по сайтах продажів авто, і так нічого гідного зацей час і не побачив. Через 10 днів я передзвонюю Дідусеві, інагадую про машину, і він говорить що сьогодні показати машину невийде, і переносимо зустріч ще на два дні, проходить два дні ядзвоню йому і він каже що сьогодні можна зустрінеться (13.12.13) о12:00 (правда я не зрозумію чому так пізно, можна і раніше було), але гаразд, на огляд машини я поїхав з Батьком, і ось ми приїхализа тією адресою що сказав Дідусь, я зателефонував сказав що ми намісці, він сказав що вже виходить, стоїмо ми 15 хвилин, нікогонемає, стоїмо 20хв. Нікого не видно, я вже почав переживати, передзвонюю і він не бере трубку, і тут я що тільки не подумав уголові, і те що він нас обдурив, і те, що з ним можливо щосьтрапилося, ну дідусь же, всяке може бути. Батько закурив трохипоматюхався, минає 40 хвилин з моменту приїзду, але нікого немає, дзвоню ще раз, Дідусь бере трубку і каже що він уже хвилин сорокходить шукає зелену машину, я ошелешений перепитую чи правильно ястою, як виявилося правильно, але не з того боку вдома. Урезультаті знайшлися, і поїхали в гараж.
Приїхали в гаражний кооператив, підійшли до гаража, дідусь почаввідкривати гараж, і тут я вперше живу побачив її ) У гаражі було нехолодно, затишно, машина вся суха, це мене тішило.
Дідусь сказав, ну ось, дивіться.
Я відразу почав оглядати пороги, арки, днище, але хотілося побачитизадні лонжерони, а заглянути до них було проблематично в гаражі, сказали що дідусь хоча б підлогу машини випустив з гаража, заразомі послухаємо як працює машина, і я зміг нормально розглянутилонжерони і днище в цілому. Потім почав оглядати салон та багажник.У салоні все на місці, жодного натяку на те, що по молодості Дідусьнамагався щось приколгоспити кудись, в машині жодного разу нестояло ніяке радіо. Ще заглянув у багажнику під ковролін, і бувприємно вражений, чому здивований покажу в іншому записі. У двигуніолія кольору нафти, карбюратор усередині чорний, з дрібнимигрудками нагару (коли зніматиму для промивання, покажу). Щепам'ятаю, Дідусь хотів відкрити двері передню пасажирську, а вонатак прилипла до ущільнювача щільно, ніби клеєм промазана була )
Всі оглянули з Батьком і почали обговорювати ціну, Дідусь абсолютноне хотів скидати хоч трохи ціну (я особливо і не засмутився), вінпочав давати всякі запчастини до машини, і сказав що багажник надаху ми можемо залишити собі, тому що він йому вже не потрібний.Плюс ще до запчастин вкинув і 6-е колесо з диском під ковпак, іРадянський спортивний велосипед, до якого треба прикласти руки що бвін поїхав.
Ціна залишилася непохитною, і ми вирушили до Діда додому за він недумав що ми захочемо купити машину прямо зараз, і документи ніякі зсобою не брав. Взяли потрібні документи, а на дворі п'ятниця 13-го, вже темно — 16:00, Центр Києва, година пік, і ми шукаємо Нотаріус.На моє щастя Нотаріус був знайдений через 10 хвилин, всі оформили, я спочатку йому казав, що Довіреність за мій рахунок, але вНотаріусі він сказав давай навпіл. Поки робили документи, мипосиділи поспілкувалися небагато, як виявилося Дідусеві вже 84роки, я йому на фотоапараті показав свою колишню копійку, вінсказав — Красива :) Я згадав про гальма, і запитав якась у ньогогальмівна рідина залита, ну що б не заважати різні, він відповів, цитую - "а в мене з гальмами проблем не було, то я туди й не ліз".Я зрозумів, що потрібно буде повністю замінювати всю рідину і всепромивати.
Зробили документи і поїхали в гараж за машиною. Приїхали до гаража, він віддав ключі, я сів за кермо, завів, виїхав, закрили гараж, іБатько повіз дідуся додому, а я поки що стояв чекав під гаражем, коли повернеться Батько. Пройшло хвилин 40 і Батько приїхав, мивиїхали з гаражного кооперативу, і поїхали додому в Бориспіль.
Я їхав за Батьком так як і вдень Києва не знаю, а вночі тим більше, я їхав зі швидкістю 40км, і на четвертій передачі машину почаласмикати, вона більше 40км не їхала, і в результаті затихла на ходу, я посигналив батькові, зупинилися, він повернувся до мене, відкриликапот і почали всілякі варіанти перевіряти, в результаті нічого недопомагало, і вона не хотіла заводиться, взяли трос, причепилися, ія спробував завестися на другій передачі, Вийшло, запрацювала, япрогазував трохи, начебто працює, відчепили трос і продовжили рух, але все одно машина більше 40 не їхала, починала смикатися, і вякийсь момент дорога була трохи під ухилом і я спробував її хочякось розігнати, коротше кажучи тапку в підлогу, і поки не пройде, це допомогло, стала впевненіше їхати, Бориспільською трасою я вжетримався 80км/год.
Приїхали до Борисполя, загнали Двійку у двір до сестри, і поїхалидо себе додому . Але я не міг спати спокійно вдома, бо знав, щомашина вперше в житті залишилася ночувати на вулиці — взимку! Потрібно було шукати гараж. Другого дня, ми поїхали до машини тазабрали всі запчастини до себе додому. Дорогою додому, Батькопомітив знайомого, зупинився і спитав про другий його гараж, чи непорожній він. Він сказав, що там стоїть його друга машина. Алебатько сказав що якщо він надумає його здавати, то нехай нам скаже.І поїхали додому. О 19:00 дзвонить той мужик і каже, що можнаприйти подивитися гараж, і домовиться про ціну. Приходимо догаража, а він якраз прогріває машину, сказав що машину віджене восновний гараж. Домовилися по 250 грн. На місяць, на всю зиму.Відразу ж поїхали до сестри по Двійку, забрали її і загнали вгараж, так що у Двійки є житло, і не погане, вона лише одну нічпожила на вулиці. Кінця той молодець, і має хорошу посидючість, ібажання прочитати розповідь до кінця.
тут машинка жила всі свої 40 років. І поїхали до себе додому. Але яне міг спати спокійно вдома, бо знав, що машина вперше в життізалишилася ночувати на вулиці — взимку! Потрібно було шукати гараж.Другого дня, ми поїхали до машини та забрали всі запчастини до себедодому. Дорогою додому, Батько помітив знайомого, зупинився іспитав про другий його гараж, чи не порожній він. Він сказав, щотам стоїть його друга машина. Але батько сказав що якщо він надумаєйого здавати, то нехай нам скаже. І поїхали додому. О 19:00дзвонить той мужик і каже, що можна прийти подивитися гараж, ідомовиться про ціну. Приходимо до гаража, а він якраз прогріваємашину, сказав що машину віджене в основний гараж. Домовилися по250 грн. На місяць, на всю зиму. Відразу ж поїхали до сестри поДвійку, забрали її і загнали в гараж, так що у Двійки є житло, і непогане, вона лише одну ніч пожила на вулиці. Кінця той молодець, імає хорошу посидючість, і бажання прочитати розповідь до кінця.
тут машинка жила всі свої 40 років. І поїхали до себе додому. Але яне міг спати спокійно вдома, бо знав, що машина вперше в життізалишилася ночувати на вулиці — взимку! Потрібно було шукати гараж.Другого дня, ми поїхали до машини та забрали всі запчастини до себедодому. Дорогою додому, Батько помітив знайомого, зупинився іспитав про другий його гараж, чи не порожній він. Він сказав, щотам стоїть його друга машина. Але батько сказав що якщо він надумаєйого здавати, то нехай нам скаже. І поїхали додому. О 19:00дзвонить той мужик і каже, що можна прийти подивитися гараж, ідомовиться про ціну. Приходимо до гаража, а він якраз прогріваємашину, сказав що машину віджене в основний гараж. Домовилися по250 грн. На місяць, на всю зиму. Відразу ж поїхали до сестри поДвійку, забрали її і загнали в гараж, так що у Двійки є житло, і непогане, вона лише одну ніч пожила на вулиці. Кінця той молодець, імає хорошу посидючість, і бажання прочитати розповідь до кінця.
тут машинка жила всі свої 40 років.