Два тижні тому побачив оголошення з продажу цієї машини. Дефендер 110 - 300tdi, 1996 року. Зганяв до Києва, глянув. Стан — хлам. Ціна — цікава :) Дав завдаток і поїхав додому.
Попросив господаря зробити легкий марафет, щоб змогли самостійно доїхати 450 км до дому. Замінили ролик ременя, втулки, наконечники, колодки. Ось і настав час їхати за машиною. Попросив друга з'їздити зі мною для підстрахування. На буксирі його дотягнути зможемо, та й удвох веселіше. Домовилися зустрітися в МРЕО до 11-ї.
Виїхали не поспішаючи з Одеси о 7 ранку. Уже чекає на нову реєстрацію. За дві години переоформили машинку і додому. Зручно, що зараз видають номери області, в якій проживаєш, а не де оформлюєш. Далі вибрати номери, і я задоволений, з Одеськими номерами сідаю у свій новий автомобіль :) Заправилися і вперед! Додому!
Проїхавши пару кілометрів, зауважую — датчик температури у червоній зоні. Прикольно! Рулю на узбіччя, глушу мотор, відкриваємо капот. Начебто все нормально. На дотик температура в нормі. Дивимося уважно. А датчик температури тупо не підключено. Але й проводки не виявилося :) Гаразд, хрін із ним. Принагідно зауважимо, що двигун забризкано свіжою соляркою. Знайшли, де сочиться, з-під шайби, затиснутої болтом на звороті. У машині лише два ключі. Але вони не підходять, а мізків взяти комплект інструментів із собою якось не вистачило. Сочиться не сильно, так що їдемо далі.
Перші відчуття. Скажемо так, що пишуть про дефендер — правда :) Особисто я очікував від дефа великої жорсткості та гримучості порівняно з паджериком. Але ні, на купині поводиться дуже гідно. Досить м'яко. Дорогу тримає добре. Їхав до 100 км/год. Щиро кажучи, згадав дитинство. Батько військовий, і в дитинстві часто мене мало брав на полігони. Їхав я в кабіні Уралов, Зілов, Газів. Так ось, запахи, інтер'єр, комфорт у дефендері від туди, з мого дитинства :))) Ностальгія! Запах олії та солярки. Принадність порожньої торпеди. Нічого зайвого!
На під'їзді до Умані (200 км шляху) друг, який весь час їде ззаду і підстраховує мене, повідомляє по рації, що у нього вся машина в моїй солярці. Дивлюся на кількість палива - пів бака. Весело! Вважаю в умі, бак 80 л, підлога бака 40 л. Проїхали 200 км, витратили 40 літрів. Виходить витрата 20 л на 100. Проте! До найближчої заправки 20 км, вирішуємо там зупинитися. Під'їжджаємо до заправки, і тут виявляється ще одна проблема. Херові гальма! Від слова, зовсім хрінові! Натискаєш на гальмо, і відбувається легке повільне уповільнення руху. Сила натискання на процес зупинки впливу не надає. Гаразд, їдемо обережніше.
Під'їжджаю до колонки, виходжу, а під машиною вже калюжа солярки! Жаль, не сфоткав. Пипець, їхати ще 280 км. Залив повний бак, їду на паркування до далекобоїв, в надії, що у них то інструменти є. Відкриваю капот, дивлюся, а виявляється текло не з-під шайби, а тупо злетіла трубка зворотної подачі палива. Дивлюся уважно, а вона в місці надягання тріснула. Ну, ніж тобто. Відрізав тріснуту частину, надів назад. Погазував. Все тримається і не тече. Норм, їхати можна! Їдемо далі!
Далі дорога була вже без пригод, за винятком хронових гальм. До Одеси приїхали о 19:30. Тут повною мірою позначається хронова робота гальм. Але субота, вечір. Машин мало! Те, що лікар прописав. Спокійно доїжджаємо до паркінгу, паркуємось і бігом їсти до найближчого закладу. Через годину приходжу забирати речі з машини та перепарковую мордою вперед. Заглядаю під машину. Ось, будь ласка! Свіжа калюжа :) Тече, схоже, десь з мостів. Ну що ж, початок покладено! Прощай спокійне зимове життя :)












Коментарі(20)
Kuziniбув 3 роки тому
Їжджу на Audi A3 + ТТ і ще 1 машина
Київ, Київська область
коли я вперше сів за кермо Ленд Ровера і розігнав його до соточки, я подумав - Ніщо не зможе зупинити цього монстра! Потім натиснув на гальмо і зрозумів що я мав рацію! )
888oleg888був 9 місяців тому
Олег Гордейчук
Миколаїв, Львівська область
Якщо масло капає - значить, воно ще є!