Сумна історія про те, як я забрав машину (ні не забрав) з фарбування. Серія #1

Ранок понеділка був дуже радісним і світлим, але ось вечір видавсяне дуже. Фоток на жаль у гніві я не зробив :(
І так все по порядку:
Приїжджаю я до малярів забирати машину при поганому освітленні томущо це вже не літо і темніє рано… оглянувши машину зверху я зрозумівщо все чудово і все супер зробили! нижню частину (вона вставляєтьсявідразу при зборі).Думаю ну та ладно все одно переїду збирати їїрихтувальника (поговоривши з рихтувальником вирішили що кращезбирати у нього тому що деталі все в гаражі у рихтувальника і плюсподивимося як проклали герметики і як пофарбували) і рихтувальникСаша мав рацію! Стільки стільки всього не замазаного і недофарбованого! Поріг з голим металом під машиною, зварні точкинеоброблені і так далі... І це я вже у рихтувальника за 7км відмалярки.Злий вже сильно, дзвінок малярам, ​​на підвищених тонахрозмова і ось я їду назад до них... До речі, дякую величезнерихтовщику Саші! Він просто ідеальний рихтувальник! Всім раджу! Номер зможу дати комусь треба! Після приїзду до малярів я висловивусе, що думаю про їхню роботу. На фразу: "хлопці, мені кататисяпросто так з Києва до Боярки не дуже зручно і затратно" отримаввідповідь від одного з двох (до речі один нормальний мужик, а отдругий ...) ну нічого, буває. У результаті доробляють косяки увівторок (сьогодні) і ввечері забираю машину з людиною, яка ранішебула маляром, щоб уникнути відразу мою недосвідченість у ційсправі. Взагалі я вкотре переконуюсь що немає нормальних малярів! PS:сьогодні скину фотки! :)