Велика літня авто подорож. Частина 6 - Київ-Умань-Хмельницький

У Неділю 27 серпня прокинулися, поснідали та поїхали до станціїметро Теремки де підібрали хлопця з дівчиною з бла бла кара тапопрямували Одеською трасою у бік Умані.
На початку дорога була хороша, рівна, але дуже часто доводилосяїхати зустрічною стороною дороги або зустрічка їхала нашою смугоючерез ремонти дороги. Але потім дорога стала трохи гіршою. Як би ямяк таких немає, але з'явилася колійність і багато напливів, інодітрусило і так було практично до Умані, іноді траплялися хорошіділянки, але в основному таке як на фото.
210 км від Києва до Умані пролетіли відносно швидко.Через 2, 5години ми приїхали до Умані, завезли хлопців на автовокзал і десьоб 11 годині ранку ми були біля входу в Софіївський парк — чарівнийпарк, створений заради кохання…
… кохання одного з найбагатших польських магнатів СтаніславаПотоцького до чарівної Софії.

Саме Софія, зачарована парком Аркадія, розташованим неподалікНеборова, тонко натякнула закоханому Потоцькому, що у йогоуманських володіннях було б непогано влаштувати щось подібне. Такпочалася історія Софіївського парку. Ще в 1796, в урочищі Кам'янка, інженер Людвіг Метцель береться за будівництво парку, присвяченогоСофії Глявоні (потоцькою вона стане лише у квітні 1798). .

Звучали вибухи, стукали кирки робітників, що вирубують у природнихскелях майбутні гроти Діани та Каліпсо, організовувалася воднасистема, рилися ставки, висаджувалися дерева та чагарники. Загаломтут працювало понад 800 селян. А витрати на будівництво склали2000250 рублів сріблом. У травні 1802 року Софія вже прогулюваласяалеями свого «подарунка до дня народження», точніше іменин. Парку, названого її ім'ям. Зелений лабіринт із загадковою назвою«Арборетум імені В.В. Пашкевича».
Лабіринт знаходиться у північній частині та названий на честь йоготворця, відомого вченого-рослинника. Арборетум – англійський парк.Саме тут зосереджено найбільшу кількість екзотичних рослин, яскравих кольорів, що підкреслюють соковиту зелень та продуманістькомпозиції. Подорож в античність. На чималій площі парку – 179, 2 га– крім рослинності, ще величезна кількість цікавої, створеноїруками людини у співавторстві з великою природою:
1) Павільйон Флори.
2)Фонтан « Змія».
3)Площа зборів.
4)Тарпейська скеля.
5)Венеціанський місток.
6)Грот страху та сумнівів.
7)Грот Сцилли.
8)Великий водоспад.
9)Статуї давньоримських та грецьких богів і героїв.
10) Долина Циклопов.
11)Підземна річка.
12)Граціозні лебеді та кумедні селезні на гладі ставу.
І таких «родзинок» у парку більше сотні. Ви ніби занурюєтеся вантичність. З головою. І виринати звідти не хочеться. Вартістьвходу до парку = 40 грн за дорослу людину. Так само окремо можнапокататися на конях, покататися на човні підземною річкою Ахерон табагато іншого. Але ми зупинилися на тому, що просто погулялипарком.

Я в цьому парку вже вдруге. До цього був у 2012 році. З тогомоменту особливо нічого не змінилося. А ось дружина була вперше.Але скажу так, що після відвідування Межигір'я, Софіївка якосьблякне. Так, тут є свої краси і краси і Софіївка підкуповуємо своєюприродністю, скажімо навіть дикою природою на відміну віддоглянутого новенького Межигір'я. Хто не бував у цьому парку іпоїде в Його не відразу після відвідування Межигір'я, скажуоднозначно — не пошкодуєте, парк дуже гарний і справді великий.Рекомендую або завантажити карту парку на телефон або при входікупити паперову. Їхали до Хмельницького. Далі мав не легкий шматокшляху з Умані через Вінницю, Хмельницький і доКам'янця-Подільського протяжністю 390км. Дорога виявиласяважкуватою за рахунок великої завантаженості транспортом і якістюсамої дороги. Виїхали з Умані. Всього шляху з Умані доХмельницького дорога була двома смуговими і досить вузькими вдеяких місцях. Ям нема, але дуже багато латок, напливів та колії, плюс велика завантаженість, багато фур та автобусів, обгонипроходили дуже рідко та складно.

До Вінниці 130 км
Далі трохи дороги на цьому проміжку

До Вінниці 47 км
Перед самою Вінницею дорога покращала, новий асфальт, розмітка. Незнаючи поїхали через місто, але особливо не пошкодували. Рух був несильний, світлофорів не так уже й багато, зате трішки подивилисямісто. Вінницький трамвай =)
Далі до Хмельницького доїхали добре, але перед самим містомутворилася велика тягучка. 2 смуги, великі напливи та ями, швидкістьвпала до 15км\годину, а в'їхавши до самого Хмельницького потрапилив дощ. Висадили дівчаток і поїхали за хлопцем до центру міста, якепоїхало з нами з Хмельницького до Кам'янця-Подільського. Про це вжев наступній частині.
Продовження слідує...