Гошівський монастир Василіянський монастир Преображення Господнього .Гошев . Василіянський монастир Преображення Господнього.

Поява монастиряред.
Навколо питання виникнення Гошівського монастиря існують різніверсії. Урочищі «Красний Ділок» (згодом — «Чорний Ділок»), як місцепоселення кількох ченців-пустельників, могло існувати значнораніше. Від існуючих поселень.
Майже 5-столітня історія монастиря була дуже складною.
У 1629 році власник (або державець3) села Гошів ЄвстахійШумлянський відбудував церкву і монастир у Чорному Ділку.Цейчоловік був великим жертводавцем, а незадовго до смерті і самприйняв монастирський обіт.
У другій половині XVII століття монастир перенесено на Ясну Гору.Ймовірно, переселення монахів на нове місце було зумовлене черговимпожежем. Але й тут у 1762 році вогонь пожер монастирські будинки.Аби все відновити, знову потрібні були кошти і шалені зусилля. Саметоді ігумену Йосафату Ленчевичу, згідно з його записами, з'явиласяБожа Мати, яка втішила ченця і дала добрий порад щодовідбудови.
Зібравши кошти, почалася робота. У 1771 році на Ясній Горі вжестояв монастир, а на наступний рік завершено відновлення церкви.Вона була невеликою, тож згодом, аби задовольнити духовні потребивіруючих, яких приходило сюди чимало, у 1842 р. Збудовано більшийхрам. Він стоїть тут і донині4Ікона Гошівської Божої Матері — копіяЧенстоховської ікони — належала до батьківщини хорунжого Шугая. Підчас пожежі, коли все його господарство згоріло вщент, залишиласянедоторканою лише одна стіна — на ній висіла ікона. Згодомбатьківщина Шугаїв, рятуючись від татарських набігів, перебувалапевну годину біля маєтку Гошовських, отож і ця ікона змінилавласників. У 1736 р. Ікона заблищала великим сяйвом, а потім наобличчі Богородиці залишилася ніби роса, а з очей спливали сльози, що засвідчило багато людей і місцевий священик. Гошовськийпередавши ікону до монастиря, а митрополит Лев Шептицький, післяпроведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив їїчудотворною. Від того часу ікона Гошівської Богоматері прославиласябагатьма чудами, які були детально розслідувані та зафіксовані успеціальній книжці, та отримала назву «Цариця Карпат».7 1937 рік.ікона потребувала відновлення, реставрації. «На лляному полотнірозмірами 63, 5 х 43 см, — описує автор книги „Цариця Карпатськогокраю“, — олійними фарбами було намальовано Божу Матір з дитиноюІсусом. Обличчя Божої Матері і Дитятка — яснобрунатні, плащ Божоїматері — синій, сукня — вишнево-червоне, одяг Дитятка ісуса дещоясніше, ніж плащ Богородиці, а короні — золотаві…» Згодом срібніоздоблення замінили на золоті, прикрасили коштовним камінням. Амитрополит Андрій Шептицький поновив на чудотворній іконі печаткиАтанасія Шептицького.8 Навколо питання виникнення Гошівськогомонастиря є різні версії. Якщо врахувати, що перша письмова згадкапро село Гошів відноситься до 1464 року, то монастир в урочищі«Червоний Діловий» (згодом — «Чорний Ділець»), як місце поселеннякількох ченців-пустельників, міг існувати значно раніше. У пошукукращих та вигідних умов ченці масово переходили з одного монастирядо іншого, а деякі заселяли необжиті землі на певній відстані відіснуючих поселень. Майже 5-річна історія монастиря була дужескладною. 1570 року лицар королівського війська Кучулад побудувавтут церкву та монастир, які на початку XVII століття спалиликримські татари. Вони також убили ченців.
У 1629 році власник (або государ 3) села Гошів Євстафій Шумлянськийвідбудував церкву та монастир у Чорному ділку. Ця людина булавеликим жертводавцем, а незадовго до смерті і сама прийняла чернечуобітницю.
У другій половині XVII століття монастир перенесений на Ясну Гору.Ймовірно, переселення ченців на нове місце обумовлено черговоюпожежею. Але й тут 1762 року вогонь пожер монастирські будинки. Щобусе відновити, знову знадобилися кошти та шалені зусилля. Саме тодіігумену Йосафата Ленчевичу, згідно з його записами, з'явиласяБогородиця, яка втішила ченця та дала гарну пораду щодовідновлення.
Зібравши кошти, розпочалася робота. 1771 року на Ясній Горі вжестояв монастир, а наступного року завершено відновлення церкви.Вона була невеликою, тому згодом, щоб задовольнити духовні потребивіруючих, яких приходило сюди чимало, у 1842 р. Збудовано більшехрам. Він стоїть тут і по сьогодні 4 Ікона Гошевської Божої Матері— копія Ченстоховської ікони — належала до родини хорунжого Шугаї.Під час пожежі, коли все його господарство згоріло вщент, залишилася недоторканою лише одна стіна — на ній висіла ікона.Згодом родина Шугаїв, рятуючись від татарських набігів, знаходиласядеякий час у маєтку Гошовських, тому ця ікона змінила власників. У1736 році ікона заблищала великим світлом, а потім на обличчіБогородиці залишилася б роса, а з очей текли сльози, показалобагато людей і місцевий священик. Гошовський передав ікону домонастиря, а митрополит Лев Шептицький після проведення церковногорозслідування окремим декретом проголосив її чудотворною. З тогочасу ікона Гошівської Богоматері прославилася багатьма чудесами, які були детально розслідувані та зафіксовані у спеціальній книзі, та отримала назву «Цариця Карпат» 7.
Наближалося 200-річчя перенесення чудотворної ікони Матері Божої домонастиря - 1937 рік. Ікона потребувала відновлення, реставрації.«На лляному полотні розмірами 63, 5 х 43 см, - описує автор книги "цариця Карпатського краю", - олійними фарбами була намальованаБогоматір з немовлям Ісусом. Обличчя Богоматері та Немовляти –яснобрунатні, плащ Божої матері – синій, сукня – вишнево-червона, одяг Немовляти Ісуса дещо ясніше, ніж плащ Богородиці, а корони –золотисті…» Згодом срібні прикраси замінили на золоті, прикрасилидрагоцами. А митрополит Андрій Шептицький відновив у чудотворнійіконі печатки Опанаса Шептицького 8 .