Неприємність далеко від дому

В цей понеділок треба було мені зганяти у Вінницьку область, умісто мого дитинства ТУЛЬЧИН. Поїхали у бік Умані. Середняшвидкість до Умані склала 110 км/год, а середня витрата —7, 5л/100км, що мене дуже і дуже порадувало. Адже я цифри менше 8 натріп комп'ютері бачу тільки при розгоні))
У результаті ми здолали 344, 6 км від під'їзду будинку до точкиприбуття за 4 години 33 хвилини з урахуванням заїзду до Васильків, перекур там же, зупинка на заправці 2шт і перекус 1раз.
Як по мені результат цілком непоганий, як для першої довгоїпоїздки.
Проблемка вилізла по дорозі назад, десь за 45 км від Умані.Тількими проїхали розкручений Крузак з відірваним переднім лівим колесомі бусом зі знесеною лівою стороною. В кюветі, як я відчув легкувібрацію по кузову (ледь помітну) Маман сказала що мене глючить, типу це я під враженням від аварії.Я зупинився на узбіччі, днищечисте, сухе і все в нормі. Думав може дійсно здалося. Але з наборомшвидкості вібрація знову з'являлася. Я знову зупинився і вирішивцього разу перевірити болти кріплення коліс … і я мав рацію((( 2 з4 болтів на задньому правому колесі прокручувалися раз за разом). Язробив висновок - зірвано різьблення ... І в неквапливому темпіпоїхав шукати СТО в Умані.
З огляду на те, що я знаю як поводиться Кроко ця вібраціядоставляла мені жахливу незручність, побоювання за здоров'я "вихованця" та й просто біль (нефізичний).45 км я здолав за1.5години!
СТОшники всі такі зайняті в понеділок після 18:00, що навітьвислухати ніхто не зміг.За порадою "знавців" поміняв "горе колесо"на запаску, прикрутивши його на 3 болти і знявши один із задньоголівого неквапливо поїхав у бік Києва.
УВАГА:до Києва залишалося 206 км, їхав зі швидкістю 50-70км/год.Через 20 хвилин захотів спати. Зі швидкістю Наплювавши на наклейкуна запасці 80км/год, на здоровий глузд і інстинкт самозбереженняпочав підвищувати швидкість. І, О, Чудо після подолання стрілкоюспідометра позначки 90 км/год вібрація і характерний звук почалипропадати. Я подумав, що щось увійшло в резонанси все ок. На слідранок продзвонив розбирання, купив за 400 грн. Маточину і поїхавміняти. На СТО:підняли машину, сказали, що маточина - ГОВНО (вироблення гальмівного диска дуже велика (тАК В МОЄМУ ПЕЖО 307СВСТУПИЦЯ ЙДЕ ЯК ОДНЕ ЦІЛОЕ З ГАЛЬМОВИМ ДИСКОМ)), вислухали історію ісходи сказали що. Посмикнувши колеса зробили висновок, що підшипникпереднього правого колеса розбитий у ХЛАМ. Зняли маточину іпідшипник просто вивалився слідом за нею. Змінили.
Настав час поміняти задню. Довго знімали стару зі збитимрізьбленням, а коли зняли — прифігели, та маточина яку я привіз непідходила… і лише тому, що вона була від хетчу. Як виявилося, увагончиків йде посилений палець і відповідно підшипник іншоїрозміреності. Коротше кажучи:обдзвон всіх розбірок Києва не давбажаних результатів (хоча ні, був один веселий — мені запропонувалиматочину в зборі з підшипником і гальмівним диском від фірми BREMBOза 740грн., при тому, що орінальний диск я взяв за 1200)))
/>
Поставили нове, задоволений, дорого, а шо робити!
.
.
.
.
.
.
.
.
. Дальню дорогу машина витримала на відмінно (попри підшипник, менепро нього раніше попереджали, грошей тоді не було). Враження віддороги – шикарні. Машинка сама вона для довгих поїздок.