Середня Азія 2018 ч.3 Мангістау, день 5

Вранці оглядаємо місце куди ми приїхали.

Бухта симпатична, пісок. Псує картину тільки велика кількістьсміття.
Ідемо купатися, заходимо у воду.А там крижана вода.Градусів 15напевно.Але все одно пірнаємо.Аж надто хотілося пил з себезмити.
Після купання йдемо оглядати бухту./p>

І що ми бачимо? Звісно ж змій:) На каменях їхня темрява:) Добре, щона пляжі їх не багато:)

Пора рухатися далі, їдемо в Актау, в Актау запасаємося провіантом ізаправляємося на повну. За Актау величезні поля з нафтовиминасосами. Розміри западини величезні (близько 30 км у діаметрі)глибини 134м зовсім не відчувається.

Заїжджаємо на радонові джерела.

У Жанаозені заливаємо повні баки, бо більше заправок уже небуде.
А наш шлях лежить у бік населеного пункту Сенек. Ось вони, знамениті піски Сенек. Піски обгороджені парканом з колючим дротом.І тільки наприкінці села, не обгороджена ділянка. Нам туди! Осьвона! Справжня пустеля! Піщані дюни! Паджеро почувається як удома! Наганявшись по пісках, виїжджаємо далі.

Попереду степ.

Вдалині видніється Гора Бокти.

Найкрасивіша долина з горою Бокти.

Долина Бозжира, давня затока пересохлого моря.

А ось і Ікла Бозжири.

Не змогли втриматися і поїхали ближче до одного з іклів. Розбили напересохлому солончаку.

Любуємося заходом сонця і насолоджуємося тишею. Нічне небо булопросто шалене. br/>
Середня Азія 2018 ч.2 Казахстан, Мангістау