Після сніданку перепрокладаємо маршрут, довелося зробити невеликийгак, але зате точно запитань до нас бути не повинно.Сонцепіднімається швидко, настає спека.До 10 години ранку, термометр вжепоказує температуру вище + 40. Пора в дорогу. Від військовихоб'єктів.
Грунтовка добре накатана, але сильно розганятися не раджу.Частопроїжджаємо перпендикулярні грунтовки і отримуємо сильний удар попідвісці. >
Нарешті під'їжджаємо до обриву плато Утюрт і ось воно — Аральськеморе! Уже не знаю, в який момент утворилися ці завали, але видовищевражає.З висоти можна розглянути протилежний бік берега.
У висохлому дну гуляє вітер закручуючи в смерчі, розганяючи солонийпил по околиці.
Доїжджаємо до з'їзду. >
І ось ми на березі. Грунт м'який, мулистий. Відчуваю часзупинятися. Йдемо купатися. Море тепле. Але заходити не дужезручно. Через мулисте дно, провалюєшся мало не по коліно. Дрібно.Але ми однаково йдемо. Дуже вже хочеться змити з себе пилМангістау. Пройшовши метрів 20, доходимо до пояса. Вже можнапливти! Вода дуже солона! Втопити не реально:)
Вдосталь накупавшись і відпочивши, збираємося далі.
А далі за маршрутом у нас було місто Муйнак, колишній порт, анині цвинтар кораблів.
Маршрут склав навпростець, дном висохлого моря. Повертаємося наплато і милуємося видами. За 50 км до Муйнака, з'являються першітруднощі. Стає м'яким та мокрим. Переодично з'являються тріщини вземлі в людський зріст. Різко попереду виникає болото, я вирулюю нарозворот і ми звичайно ж застряємо. До речі, ми застрягли несильно. Ну раз застрягли час і на розвідку. На жаль, прямо проїхатинеможливо, далі ще гірше. Вирішуємо повернутися трохи назад таоб'їхати болото ближче до моря. Робимо гак і все одно упираємось уболото. За годину, безуспішних спроб, змінюємо стратегію. Теперрухаємося від моря, у бік дороги, як ми рахували. Пізнішез'ясувалося, що це дамби, якими справді проходить ґрунтова дорога.Але невдача, з нашого боку, перед дамбою канал, яким тече вода.Після ще години пошуку, ми нарешті знайшли в'їзд на греблю.В'їжджаємо на дамбу та заливаємо останню каністру солярки. Шлях наМуйнак відкрито! Мчимося по греблі та бац! За 40 км до Муйнакашматок греблі змитий. Дороги нема. За прогнозами солярки залишилосяменше, ніж на 100 км, на пошуки нової дороги палива вже невистачить. Приймаємо рішення виїжджати на асфальт, шукати заправкута рухатися до Нукуса.
Муйнак залишився непокірним.
До асфальту ми дісталися вже без подій. Виїхавши на дорогу, вмикаю поворотник і нічого не відбувається. Включаю лівий поворот –тиша, правий – тиша. Хм, мабуть, щось трапилося…
Їдемо далі і тут спалахує лампочка "акумулятор". Схоже, щось ізгенератором. Підключаю ELM, заряд йде, 14 з копійками вольт, якналежить. Спостерігаємо далі. Настрій паршивий, а паливо тане наочах, а ось заправок зовсім немає. Заправки якщо й були, то лишегазові. Проїхавши Кунград на дороги побачили стоянкудалекобійників. Під'їхали до фури, попросили продати солярку. Алеводій відмовив та відправив до господаря чайхани. Хазяїн чайханивиявився старим далекобійником і на камазі об'їхав увесь Союз.Навіть в Одесі частенько бував. Солярка в нього, природно, була.Взяли у нього 120 літрів. Поки заправлялися, намагаємося знайти учому проблема. Знаходимо згорілий запобіжник. Змінюємо, горитьнаступний. Хазяїн чайхони намагається допомогти. Запитує, щопотрібно. Про всяк випадок приніс моток тонкого дроту длязапобіжників. Пропонує залишитись у нього, поїсти, помитися влазні, відпочити. Але ми вирішуємо їхати в Нукус. Ось координатичайхони. На гугло картах точка "кафе для далекобійників", тутсолярка точно є:) У Нукус приїхали вже до 9 години вечора. Знайшлисимпатичний готель. Господиня подивившись на нас і дізнавшисьскільки ми їхали і де були, запропонувала віддати речі у прання. Щоми зробили. Поки ми милися, нам приготували їжу. Вечеря булачудова! Випивши по пляшці холодного пива, ми пішли спати. Душ іліжко вперше за тиждень, що може бути кращим! .1 Одеса, Казахстан
Середня Азія 2018 ч.2 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.3 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.4 Мангістау-Узбекистан
"підключаю ELM, заряд йде, 14 з копійками вольт, як належить.Спостерігаємо далі. Настрій паршивий, а паливо тане на очах, а осьзаправок зовсім немає. Заправки якщо й були, то лише газові.Проїхавши Кунград на дороги побачили стоянку далекобійників.Під'їхали до фури, попросили продати солярку. Але водій відмовив тавідправив до господаря чайхани. Хазяїн чайхани виявився старимдалекобійником і на камазі об'їхав увесь Союз. Навіть в Одесічастенько бував. Солярка в нього, природно, була. Взяли у нього 120літрів. Поки заправлялися, намагаємося знайти у чому проблема.Знаходимо згорілий запобіжник. Змінюємо, горить наступний. Хазяїнчайхони намагається допомогти. Запитує, що потрібно. Про всяквипадок приніс моток тонкого дроту для запобіжників. Пропонуєзалишитись у нього, поїсти, помитися в лазні, відпочити. Але мивирішуємо їхати в Нукус. Ось координати чайхони. На гугло картахточка "кафе для далекобійників", тут солярка точно є:) У Нукусприїхали вже до 9 години вечора. Знайшли симпатичний готель.Господиня подивившись на нас і дізнавшись скільки ми їхали і дебули, запропонувала віддати речі у прання. Що ми зробили. Поки мимилися, нам приготували їжу. Вечеря була чудова! Випивши по пляшціхолодного пива, ми пішли спати. Душ і ліжко вперше за тиждень, щоможе бути кращим! .1 Одеса, Казахстан
Середня Азія 2018 ч.2 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.3 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.4 Мангістау-Узбекистан
"підключаю ELM, заряд йде, 14 з копійками вольт, як належить.Спостерігаємо далі. Настрій паршивий, а паливо тане на очах, а осьзаправок зовсім немає. Заправки якщо й були, то лише газові.Проїхавши Кунград на дороги побачили стоянку далекобійників.Під'їхали до фури, попросили продати солярку. Але водій відмовив тавідправив до господаря чайхани. Хазяїн чайхани виявився старимдалекобійником і на камазі об'їхав увесь Союз. Навіть в Одесічастенько бував. Солярка в нього, природно, була. Взяли у нього 120літрів. Поки заправлялися, намагаємося знайти у чому проблема.Знаходимо згорілий запобіжник. Змінюємо, горить наступний. Хазяїнчайхони намагається допомогти. Запитує, що потрібно. Про всяквипадок приніс моток тонкого дроту для запобіжників. Пропонуєзалишитись у нього, поїсти, помитися в лазні, відпочити. Але мивирішуємо їхати в Нукус. Ось координати чайхони. На гугло картахточка "кафе для далекобійників", тут солярка точно є:) У Нукусприїхали вже до 9 години вечора. Знайшли симпатичний готель.Господиня подивившись на нас і дізнавшись скільки ми їхали і дебули, запропонувала віддати речі у прання. Що ми зробили. Поки мимилися, нам приготували їжу. Вечеря була чудова! Випивши по пляшціхолодного пива, ми пішли спати. Душ і ліжко вперше за тиждень, щоможе бути кращим! .1 Одеса, Казахстан
Середня Азія 2018 ч.2 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.3 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.4 Мангістау-Узбекистан
"поки ми милися, нам приготували їжу. Вечеря була чудова! Випившипо пляшці холодного пива, ми пішли спати. Душ і ліжко вперше затиждень, що може бути кращим! .1 Одеса, Казахстан
Середня Азія 2018 ч.2 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.3 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.4 Мангістау-Узбекистан
"поки ми милися, нам приготували їжу. Вечеря була чудова! Випившипо пляшці холодного пива, ми пішли спати. Душ і ліжко вперше затиждень, що може бути кращим! .1 Одеса, Казахстан
Середня Азія 2018 ч.2 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.3 Казахстан, Мангістау
Середня Азія 2018 ч.4 Мангістау-Узбекистан
Коментарі9
Text Тривожні нотки прямо відчув. Без палива серед пісків і степу залишитися зовсім невесело, та й поломки в цей момент нервують неабияк
Вимагаю продовження😁
Скоро буде)
Віримо на слово і чекаємо ... Якщо є видоси, було б добре
То що в результаті із запобіжником?
У наступній частині розповім. Але нічого страшного)
Вирішив жуйку розтягнути)))
Ну якось, інтрига)
👍