Фото в цьому записі не буде, тому що востаннє як бачив мосю булонедо нього. Батьку 70 років, і кожен мій рідкісний приїзд требазробити те, що тато вже не може зробити Точніше через паркінсон вінуже навіть елементарного зробити не може і весь будинок тримаєтьсяна мамі, хоча раніше тато — гора.
Москвич уже не заводився більше року. Ями.Зять поривався привестипокупця тисяч на 10-12, але я відмовив тата.У мене в голові невкладається як можна продати машину з якою багато пов'язано пожиттю, машину на якій ми з братом вчилися їздити, машину якуфактично купував діда за свій подвиг у великовітчизняній війні тощоПравда братові все одно (він не такий сентиментальний), а татоаргументував тим, щоб принесла вона комусь користь а не простозгнила в гаражі, але я відстояв свою точку зору і навіть думаюпереоформити на себе.
Фотка передмова, для затравки.
Думаю багато хто бачив цей пейзаж
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.