> Підйом загалом зайняв 2 год 25 хвилин, з урахуванням 3-хзупинок п'ятихвилинок.
По дорозі є один великий майданчик з гігантським каменем. Цейкамінь має погану репутацію. Судячи з легенди, в 1992 році якийсьспортсмен піднімався на гору, але на зворотному шляху, коли вінспускався, його застав у розпалі сильний дощ. А спуск, я Вам скажу, там солідний і під зливою там спускатись небезпечно для життя —зірватися можна на раз-два. Ось і вирішив він залишитися на ніч підцим каменем. Вночі, коли гроза посилилася, блискавка вирішила, щосаме сьогодні їй потрібно вдарити саме в те місце, де спала людина.. Її, до речі, шикарно видно з цієї частини гори. І вирушили далі.Далі наступна знаменитість - кам'яна брила на ім'я "головаКатерини".
Взагалі-то поблизу камінь як камінь, але якщо дивитися з трасито дійсно - схожість з головою товстої Катерини разюче))
І нарешті ми дісталися до вершини! Вигляд звідти відкриваєтьсяшикарний. Та й висота гори — 1356 метрів — дуже не слабка) Тепертрохи про саму гору. Повна її назва Демірджі-Яйла. Яйла - цегірський масив, до якого належить гора. У перекладі зкримськотатарської мови Демірджі перекладається як Коваль. Як меніпідказала "wiki", селище під горою до 1945 року теж називалосяДемірджі. Ну, чому перейменували думаю підказувати не потрібно =)Однак у давні часи гора носила назву Фуна, що з грецької означає "димна".Вона ж найвища із усіх. Нижче біля підніжжя ПівденноїДемірджі знаходиться так звана Долина Привидів. Назвали її такчерез величезну кількість каменів химерних форм. Місце насправдідуже красиве. Напевно, саме тому свого часу знаменитий режисерГайдай вибрав саме це місце для зйомок "кавказької полонянки". Тутже перебуватиме дуб з якого, за фільмом, кидалися горіхами (абочимось іншим, вже не пам'ятаю) герої Нікуліна, Віцина та Моргунова.Правда тепер цей дуб кращий за будь-яку пам'ятку:кожен туриствважає своїм обов'язком забратися на дерево і там сфотографуватися.Від цього дуб просто відполірований до блиску =)
На самій вершині, неподалік пікової антени, …
< Ми побачили цікаву картину - стоїть собі Nissan Pathfinder, поруч 3 мужичка переминаючись з ноги на ногу готують шашлик іпопивають щось для "сугреву". Поспілкувавшись з ними з'ясувалося, що туди можна заїхати на машині, але машина має бути як мінімумповнопривідна -). Поспостерігали як сходить туман із гір — похмуроі гарно. Дуже замерзли, вітри там дме дуже-дуже. Цей факт якось мипрогавили.
І почали спуск. Спуск вийшов швидкісним - 59 хвилин рівно. Безжодної зупинки. Тільки ми підійшли до кінної бази як пішов сильнийдощ — усім згадалася історія про людину вбиту блискавкою)
На кінній базі виявився дуже привітний адміністратор.
Ми попросили приготувати нам гарячого чаю, природно не забезкоштовно. На що вона привела нас до них на кухню:нас напоїличаєм, причому висьорбали ми по 2-3 чашки кожен, навідрізвідмовилися брати гроші за чай і побажали вдалої дороги. Ось так я, машина і 2 товариша чудово провели вихідний =)
<
PS Увечері забарахлило горло — лікувався перцівкою)
"... Ми побачили цікаву картину - стоїть собі Nissan Pathfinder, поруч 3 чоловік переминаючись з ноги на ногу готують шашлик іпопивають щось для "сугреву". Поспілкувавшись з ними з'ясувалося, що туди можна заїхати на машині, але машина має бути як мінімумповнопривідна -). Поспостерігали як сходить туман із гір — похмуроі гарно. Дуже замерзли, вітри там дме дуже-дуже. Цей факт якось мипрогавили.
І почали спуск. Спуск вийшов швидкісним - 59 хвилин рівно. Безжодної зупинки. Тільки ми підійшли до кінної бази як пішов сильнийдощ — усім згадалася історія про людину вбиту блискавкою)
На кінній базі виявився дуже привітний адміністратор.
Ми попросили приготувати нам гарячого чаю, природно не забезкоштовно. На що вона привела нас до них на кухню:нас напоїличаєм, причому висьорбали ми по 2-3 чашки кожен, навідрізвідмовилися брати гроші за чай і побажали вдалої дороги. Ось так я, машина і 2 товариша чудово провели вихідний =)
<
PS Увечері забарахлило горло — лікувався перцівкою)
"... Ми побачили цікаву картину - стоїть собі Nissan Pathfinder, поруч 3 чоловік переминаючись з ноги на ногу готують шашлик іпопивають щось для "сугреву". Поспілкувавшись з ними з'ясувалося, що туди можна заїхати на машині, але машина має бути як мінімумповнопривідна -). Поспостерігали як сходить туман із гір — похмуроі гарно. Дуже замерзли, вітри там дме дуже-дуже. Цей факт якось мипрогавили.
І почали спуск. Спуск вийшов швидкісним - 59 хвилин рівно. Безжодної зупинки. Тільки ми підійшли до кінної бази як пішов сильнийдощ — усім згадалася історія про людину вбиту блискавкою)
На кінній базі виявився дуже привітний адміністратор.
Ми попросили приготувати нам гарячого чаю, природно не забезкоштовно. На що вона привела нас до них на кухню:нас напоїличаєм, причому висьорбали ми по 2-3 чашки кожен, навідрізвідмовилися брати гроші за чай і побажали вдалої дороги. Ось так я, машина і 2 товариша чудово провели вихідний =)
<
PS Увечері забарахлило горло — лікувався перцівкою)






Коментарі5
Гарно у Вас там!
так фотки супер!
Шкода щойно якість телефонна, але нічого - я надрукую ще зі свого плівочника)
добре відпочили! фото супер!
Це точно, дякую!