Західна Україна, 7: Знову водоспади, руїни та десерт у Коломиї :)

Продовжуємо наш шлях назад.
План на день – водоспад у Яремчі, зустріч з Myko-1 у Коломиї, Червоногородський замок та Джуринський водоспад біля с.Нирків тафініш у Тернополі.Разом 260 км (ворохта-Коломия = 75 км, Коломия-Нирков = 70 км, Нирків-Тернопіль = 120 км) по не дужехороших дорогах, до речі.

> Водоспад Пробій у самому центрі Яремче, біля сувенірногоринку, і не водоспад зовсім – так, галаслива вода :) Але все односимпатично, обов'язково треба заїжджати, якщо по дорозі

Яремче.
Яремче
Це і є водоспад:майже горизонтальний, але гучний!
на водоспаді…
Коломия нас зустрічає яскравим сонцем, блакитним небом та смачнимидесертами кафе «Імпреза»…
>
Коломия, Ратуша
Головна пам'ятка Коломиї — музей Писанки
Тут окрема подяка Колі Myko-1 ( https://megadriver.org/cars ):кинувши всі справи (то була робоча субота), примчав на зустріч, однозначно і категорично взяв на себе всі частування, вручив назгадку сувенір і краще за будь-якого навігатора провів містом.Колю, більше тобі спасибі від нас із Лізою за таку гостинність, частування, підтримку та допомогу! Дуже приємно булопоспілкуватись! Зустрічатися раз на рік у нас вже стає доброютрадицією – тепер чекаємо на гостину у столиці :)
У музей Писанки не ходили – були вже, бачили (https://megadriver.org/p396446-zaxidna-ukrayina-c3-kolomiia-sesori-ta-babai)
Апетитно виглядає, смачно їсть :)
Ті самі тортики. Дегустація.
Після Коломиї наступною важливою зупинкою для нас було с. Нирків, де розташовані залишки Червоногородського замку та Джуринськийводоспад. Ще по фото в інтернеті було видно, що симпатичнемістечко, а наживо виявилося просто краса! Тим більше була сонячнапогодка.
Дорога до замку з червоної глини, внизу зовсім бруд... Думаю, післядощу тут можна і не виїхати, але в нашому випадку все пройшлодобре, тільки захрюкали капітально, аж на даху шматки бруду були:)
Брудно… зате виїхали :)

Залишки замку сподобалися:вони і зараз виглядають цікаво, а вжеякщо уявити початковий вид будови ... Правда, руйнується будиночокне щодня а щогодини і навряд чи вже буде не те що відновлений, анавіть елементарно підтриманий у нинішньому стані (до речі, знайшовзамітку, де вежі ще цілі:https://megadriver.org/p237792-cervonogorodskii-ta-skelia-podilskii-zamki)… Поруч із залишками зАмка – залишки Петропавлівського костелу, трохи осторонь видно хрести явно старого цвинтаря…
У самому низу, біля водоспаду, велика галявина, річка – шикарнемісце для відпочинку! Щоправда, так усе загажено, що стає соромноза наших людей і прикро за природу.
Дві круглі готичні зубчасті вежі на дні гігантського кратера —рештки старовинного Червоноградського замку, історія якогопочинається з IX ст., коли тут існувало давньоруське поселенняЧерлене містечко. У 1351 р. Російсько-литовські князі Корятовичізбудували в Червоногороді дерев'яний замок для захисту від татар.На поч. XVII ст. Королівський староста М. Данилович спорудив навигині нар. Джурін новий кам'яний замок, згодом зруйнованийтурками. Мальовничі руїни послужили князю К. Понінському основоюдля зведення в 1870 чудового готичного палацу. Садиба вЧервоногороді вважалася однією з найвитонченіших магнатськихрезиденцій у Польщі. До 1939 р. У Червоногородському замку жилакнягиня Любомирська. На середину XX в. Садиба прийшла в запустіння, за радянської влади більшу частину споруд розібрали набудматеріали.

Урочище Червоне, рештки замку. Загальний план. Власне, замку, точніше те, що від нього залишилося башта… ще ціла. А цій меншепощастило — хоча пару-трійку років тому вона теж була ще круглою…Костел тут ж поряд усередині — ну зовсім середньовіччя… і розрухаРадісний такий пейзажик, що життєстверджує :) Дуже сподобавсяводоспад – нехай він і штучний. Начебто це найбільший рівниннийводоспад України (висота — 16 м). За переказами має штучнепоходження. У 1620 р. Турки з татарами, прориваючись до замку, оточеного водою, зруйнували кам'яний кряж і змінили русло річки, щоб вона проходила повз замк. За іншою версією, русло було зміненопід час будівництва палацу Понінських у XVIII ст.

Погуляли, пофотографувалися, побуксували у бруду – і тримаємо шляхна Тернопіль, де й заночуємо.

А завтра нас чекає завершальний день нашого «вестюкрейніан- трипа»:)

Завтра гулятимемо тут!
"власне, замку, точніше те, що від нього залишилося башта… щеціла.
всередині — ну зовсім середньовіччя... І розруха
Радісний такий пейзажик, що життєстверджує :)
Дуже сподобався водоспад – нехай він і штучний. Начебто ценайбільший рівнинний водоспад України (висота — 16 м). Запереказами має штучне походження. У 1620 р. Турки з татарами, прориваючись до замку, оточеного водою, зруйнували кам'яний кряж ізмінили русло річки, щоб вона проходила повз замк. За іншоюверсією, русло було змінено під час будівництва палацу Понінських уXVIII ст.

Погуляли, пофотографувалися, побуксували у бруду – і тримаємо шляхна Тернопіль, де й заночуємо.

А завтра нас чекає завершальний день нашого «вестюкрейніан- трипа»:)

Завтра гулятимемо тут!
"власне, замку, точніше те, що від нього залишилося башта… щеціла.
всередині — ну зовсім середньовіччя... І розруха
Радісний такий пейзажик, що життєстверджує :)
Дуже сподобався водоспад – нехай він і штучний. Начебто ценайбільший рівнинний водоспад України (висота — 16 м). Запереказами має штучне походження. У 1620 р. Турки з татарами, прориваючись до замку, оточеного водою, зруйнували кам'яний кряж ізмінили русло річки, щоб вона проходила повз замк. За іншоюверсією, русло було змінено під час будівництва палацу Понінських уXVIII ст.

Погуляли, пофотографувалися, побуксували у бруду – і тримаємо шляхна Тернопіль, де й заночуємо.

А завтра нас чекає завершальний день нашого «вестюкрейніан- трипа»:)

Завтра гулятимемо тут!