З чого все починалося…

Захворів я одним автомобілем, який за технікою дуже схожий з першимгольфом (швидше за все з'явиться в майбутньому серед моїх авто). Ітак вже склалося, що досвіду водіння у мене немає, а права Є.Розуміючи, що купивши бажане авто без досвіду водіння воно будестояти під вікном і я навіть не буду їздити на ньому, щоб неподряпати або гірше за те, розбити, я прийняв рішення для себепридбати спочатку те, на чому можна буде навчитися азам водіння Такяк я заочно напівюбил VAG, я не розглядав ніякі авто крім цьогоконцерну.Незабаром я прийняв рішення брати першого гольфу, тому іпоїздити змогу на ньому, не боячись захитати, і за технікоюрозберуся не в мат частини, а на практиці. Насамперед переглянув щоє в нашому місті (київ) Вибір невеликий, або кузов в ідеалі безусього іншого, або готові проекти за дорого, або… або те, щопоїхав подивитися через тиждень після ухвалення рішення про першийгольф. З живого їде вперед назад, повертає, гальмує. Мабуть, уцьому все. Перед переглядом я приблизно знав у якому вона стані, але важливіша мета була подивитися чи сподобається мені формамашини, т.К. Я не бачив раніше мк1 наживо, тільки мк2 і то дужерідко. І так, вона мені сподобалася… Незадовго до переглядукрокодила зв'язався з власником гольфу у Львові. Я впевнений, щохоч одна людина, яка читає (чи читатиме) мій бж бачив це авто середоголошень. Хоча, один вже точно є :) За словами власника, автокупувалося півроку тому, але після покупки просто залишили його настоянці і все. Домовилися з ним про ціну і попросив притримати йогомені, т.К. Потрібний саме такий авто. Він погодився. Цілий тижденьроздумів чи потрібне воно мені, а раптом по дорозі зламається, араптом з доками проблеми, а раптом… настала субота і я вирушив доЛьвова. Чудове місто, дуже багато олдвага в хорошому стані їздитьдорогами. Заздалегідь домовився з досвідченішим у мк1 Антоном, якийпогодився подивитися зі мною авто. Прийшли на стоянку, оглянули:кузов втомлений, особливо склянки (а ще водійська арка іднище, але це я дізнаюся пізніше), є колгосп, хоч і не критичний, ручника немає, ручки капота немає, але найголовніше — куліса. Заднявключається як перша, і решту зловити теж нелегко. Антон сказав, щона свої гроші норм, хоч і є нюанси. Рішення було прийнято через 2години, скинув завдаток власнику і в понеділок ми вже оформили дкп.Забирати я її став відразу ж, т.К. З такою лаштункою їхати до Києвастрашнувато (нагадаю, не маючи досвіду, я до цього 3 рази водивмашину містом і 2 рази їздив з інструктором на УАЗ-і). Антонзапропонував свою допомогу у вирішенні цього питання, сказавши, щоспробує щось зробити з нею.МК1 залишається в його руках, а явирушаю до Києва…