Подорож Полтава-Київ-Одеса-Коблево-Херсон-Ж.Порт-Одеса-Полтава-Харків

Дуже багато пригод було у ситроєна за останній місяць, постараюся вмістити все в одну тему.

Після Полтави вирушили на пару днів до Київ зустрілися з друзями, за їхньою порадою наступного дня поїхали до Межигір'я, місця, дераніше мешкав наш двічі несудимий…
Межигір'я
Межигір'я
Площадь 132 кв.Км, просто вражає! Можна гуляти тиждень і все непереглянути ... Перша пригода почалася вже там, погулявши 5 годин, поліз у сумку і не знайшов у ній ключів від машини, в кишенях їхтеж не було. Налаштовуючись на найгірший варіант, підніматися наверх треба було км 2, а то й усі 3, подолав дистанцію за 10 хвилин, попитав у охоронців, ключі ніхто не знаходив, вийшов до машини, стояла на місці, вже легше., що ключі лежали за два метри від неї, коли фоткал випали мабуть з кишені.

Пощастило! p>
На вечір була запланована величезна Втс-сходка)) Заллю побільшефоток окремою темою

Наступного ранку треба було їхати до Одеси, дорогою заїхали дофорумчанина Юра, який наклеїв мені "мушкетера" на машину=)
Після одеського моря за планом було вивчення курорту Коблево, подорозі навігатор завів трохи не туди і дороги у Миколаївській обл.знову і знову "приємно" здивували. Відпочивши в Коблеві, попрямували на пару днів до друзів до Залізного порту, по дорозіпогулявши в Херсоні.
>
Херсон. Міст через Дніпро. З Залізного порту потрібно було зновузаїхати до Одеси, після приїзду до готелю з'явився запах бензину всалоні, зняв кришку з мотора, почав протиратися патрубок подачіпалива і трохи відходив від фішки. Добре, що в Одесі знаходитьсярозбирання нашого форумчанина Slavik10, і у нього якраз єтакий патрубок. Поїхав до нього на сто, виявилося, що він не тількипочав протиратись, але вже луснула обратка. 100% треба міняти, залишився на добу без машини. Фото нового поки не зробив, але він зякогось нового ВТСу, весь у м'якій, чорній обплетенні.
Після Одеси вирішили заїхати на один день до Полтави, тим більшезнав, що виїдемо пізно і не подужаю 1000 км додому.
Дорогою Одеса-Київ
Хотів встигнути проїхати світлом трасом від Борисполя до Полтави, бо там суцільне будівництво та з'їзди/переїзди, тому до Києвадісталися за 3 години.Але проїхати вдень не вийшло і вже за стокілометрів від Борисполя мені під колеса вибігла ну простоздоровенна лисиця! Все сталося настільки швидко, що встиг лишетрохи піти вбік, і збити її лівим краєм бампера. У результатідівчина в сльозах на годину, у мене мінус туманка, грати туманки ібампер вирвало з кріплень.
Підв'язавши проводку туманки з лампочкою на стяжки поїхали далі.Але й тут, сука, без пригод не обійшлося, за 50 км. Від Полтавипочало закінчуватися зчеплення, вже тоді зрозумів, що додому своїмходом не доїду і доведеться викликати техніку, але не було. За 20км від Полтави, піднімаючись на підйом, сцепа все ж такискінчилася. З Полтави і тягти мене на шнурку відмовлялися.Загаломдо 3 години ранку дісталися готелю на евакуаторі.

А додому цитрамончег доїхав уже так…
Змонтував невелике кіно з фото та відео, про Межигір'я та іншуподорож, може хтось зацінить)