Предісторія:
Почалося все з того, що ми шукали машину під проект, і попався намне поганий цивік, але з нюансами, потрібно було багато запчастин.Ікали запчастини, вирішили глянути цілком донора.
І ось цей самий момент, у пошуках якогось мотлоху знайшли удареногоцивіка, на той момент непривабливого але дуже гарного колись сталирозглядати його як кандидата на проект.
Через пару днів поїхали дивитися, виявилося, що стан гірший ніжхотілося, але викинути його з голови вже було неможливо.
Їздив я її дивитися з родичем і близьким другом Лехой.Посмотрели, зрозуміли що стан дуже так собі, і поїхали назад.Але всю дорогудумки про те, що така цікава машина вже рік стоїть і гниє на вулицінікому не потрібна, просто колись, хтось фарбував її, наносиваерографію і сподівався, що ця машина довго радуватиме людей своїмяскравим виглядом... Їхали ми додому, і всю дорогу говорили про те, що все-таки було б добре її забрати. І дати їй друге життя. І ось10.03.20 о 4:30 заїжджаю я за Лехою, до речі хоч проект і загальнийале машина буде його, і ми радісні рушаємо спочатку на Київ потімназад на Білу Церкву, беремо лафет і їдемо за самою машиною. За цейдень ми мотнули 500 з гаком км. У принципі про те, як забиралиособливо розповідати нічого, приїхали, лебідкою затягнули на лафет, і поїхали в бокс, де незабаром вона відновлюватиметься.
Приїхали до боксу і поки вивантажували машина ніби сталаяскравішою, як ніби розцвіла. Я сподіваюся що скоро вона виїде ібуде як і раніше за всіх радувати.






Коментарі1
Так це ж із Володарки начебто як цивік, чи ні?)