Жахливі дороги України

Якби я матюкався і мене знімала б ведеокамера, а потім показали потелебаченню, то з динаміків доносилося б суцільне Пііііііііі! відстану доріг в країні." Поїхав я у справахМаршрут:Київ-Суми-Полтава-Кіровоград-Черкаси-Київ. Колегою) надопомогу Коротше поїхали і почалася бляха! за принципом, більшешвидкість-менше ям! Дуже багато латок і швів, ну і ямитраплялися (але після того, що я побачив потім-це були простоямки).
Зробили ми всі свої справи в Сумах і вирушили далі, в бікКременчука, повз Полтаву… Спочатку все було як і раніше, але потім…пішов сніг, у середині весни, нормальний такий сніг, що аж машину вповоротах ловив і дорогу не було видно. І я розслабився, а дарма:)Дивлюся, фура зустрічна пригальмувала і я теж і не дарма, прямо покурсу купа «дрібних ям» з гострими краями, думаю, фух пронесло! Фігтам! Пронесло чи пролетіло потім, коли при швидкості 110 раптовоповаляється поперек дороги, посередині — ЯМІЩЕ, куди можна закапатибаскетболіста! Так от, я не знаю, як це сталося, але удару не було.Мабуть, амортизатор просто не відпустив колесо в яму, а простопроніс його над нею. Далі було гірше, ну і швидкість менше, типубув на чеку. Чую, вже щось гупає у лівому колесі. Подумав на стійкустаба чи гідро сайлентблок, перший за підсумком переміг:)
Деяк, тобто. Повільно проїхали Полтаву і стали на заправці, кавувипити, і я запитав «Людмилу Добрийвечір», чого чекати далі, на щовона відповіла, не писай, там все гуд! І не обдурила, черезкілометр. 20 я опинився у Польщі, як мінімум! Асфальт, розміткавидна вночі, переходи для пішоходів, коротше під'їхали доКременчука! Там був довгий проспект червоних фанарів (кожнийчервоний світлофор твій, без перебільшення), на дрібних купинах, ямках і латках якого, гупання в лівому аморті просто не давалоспокою, тортури одним словом! Потім нам треба було переїхати міст, який з часів ВВВ не ремонтували, або швидше за документамиремонтували, але гроші тупо тирали! Машини там їдуть посередині ініхто нікому не сигналить і не моргає, на кшталт що ти по зустрічціїдеш. Знайома ситуація? :) на годиннику 22:00.
До пункту призначення залишалося 120 км. Або 2 години шляху, нудумаю, можна їхати акуратно (від'їхали від міста 20км) і тут простобах-бах з правого боку. Зупинилися, а там дупа! :) два праві колесав брухт. На передньому гуля, першого розміру, як сказавевакуаторник, на задньому три дірки бічних:) Але нам пощастило! Поруч була заправка, яка відкрилася день тому і персонал (жінка тахлопець) нас прийняв і допоміг, чим зміг. Почали обдзвонюватизнайомих і начальнику, де шиномонтаж та евакуатор. Дякую їм за цевеличезне:) На Ні вау фая, ні їжі. 3G ходили і шукали територією, все-таки не місто:)
Короче, прийняли рішення повернутися в місто на евакуаторі, вранцікупити гуму і поїхати далі. Знайшли евакуатор, нормальний, комфортний і чистий усередині (це важливо:)).Поки їхав евакуатор, знайшли гуму та готель (окрема історія)) головне, що постіль булачиста і санвузол чистий:), ну то таке, ми ж про дороги!
Домовилися з евакуаторником, що він вранці приїде і завантажить насі ми поїдемо за гумою. Так і зробили.
Що ви побачили вранці

Все у нас вийшло. Доїхали, куди треба. А головне – додому! По-шляхуще натрапили на (хотів сказати пару але там більше) моментів, депотрібно було гальмуватись до повної зупинки, щоб проїхати це щосьна кшталт дорозі! І ці олені нам розповідають, що відремонтуваликупу кілометрів доріг та які вони молодці. Це — просто дупа, а недороги.
За підсумком:
Ремонт лівого Ohlinsа (відірвало вухо стабілізатора)
Заміна правої маточини
> Замінив два колеса, плюс евакуатор
Має бути ремонт лівої фари (зірвало юшки)
А так все добре:) всім здоров'я та рівних доріг:)

< br>