Поїздка до Молдови

Всім привіт!

WARNING:Присутні ліричні відсутності

Перший мій досвід виїзду за кордон на авто був... Жахливий... Цьогоразу Аліска вирішила (а я вламався) зганяти в іншу сусідню країну —Молдову... Все одно вихідних днів випало багато …Ну це був їїголовний аргумент.Проти нього не попреш) Як завжди всі збори допоїздки ми відклали аж до самого кінця, та й що там нам треба було? Кілька спальних мішків, намет, документи…

Ми не хотіли їхати через Придністров'я, бо побоялися проблем ізперетином кордону, десь штамп не поставлять, а потім требавиправдовуватись перед правоохоронними органами Від гріха подалі Урезультаті у нас вибір — їхати або через Вінницю, або через Одесу.надовго залишив сумний і гнівний осад, але мені підказали дорогу, якою самі нещодавно їздили і Одеса перемогла.

Дндз — Запоріжжя — Мелітополь — Херсон — Миколаїв — Одеса —Кишинів
До Кишинева ми планували дістатися за два дні. Проблеми зі спиноюсильно позначаються при тривалих поїздках, тому мені дуже складнобезперервно їхати понад 5 годин. На цей випадок ми взяли намет іспальні мішки). Як і будь-яка наша подорож, це починалося з повногобака бензину. Заправка, сигарети, шоколадки, воду в дорогу… Нанаступній заправці — морожко, ще шоколадки… Не помітили, як сутінкизгустилися. Пів годинки пошукали місце для ночівлі, знайшлинедалеко від траси, в лісосмузі.
Прокинулися на світанку. Вранці ще холодно (+5С), довкола крижанароса. Швидко підбадьорилися) Добре таки прокидатися в наметі.Відчуття приємні, їх важко передати словами. Це якийсь особливиймомент єднання із природою. Коли ти вже в темряві шукаєш місце длянамету, ти не можеш оцінити все навколо. А вранці зовсім іншасправа — ти це місце бачиш уперше, і воно… чудово) І так щоразу.Приємний момент) Дорога в цілому непогана. Від Мелітополя доХерсона — двосмугова трясучка, купа дрібних ям (іноді трапляються йвеликі, тож краще їхати вдень), але загалом терпимо. За кількагодин їзди нею звикаєш до зайвих вібрацій.

Кордон перетнули взагалі без проблем. Черги нема, все доситьшвидко. Довелося сплатити дорожній збір (не пам'ятаю точно скільки, але мало, 90 гривень або близько того). Наші прикордонникиопинилися з гумором, коли випускали, сказали, щоб ми неодмінноповерталися і помили машину.А я то всього її місяць не мив, та йтолку мити якщо зараз сезон непередбачуваних дощів?

У Молдові дороги краще, ніж у нас… ДОРОГИ КРАЩЕ, НІЖ У НАС! …вибачте, крик душі.
Одразу кинулися у вічі дерева, які росли вздовж траси. Це нетополі, як у нас. Це горіхи! І все, як один із побіленими стволами! І на цьому, на жаль, мої добрі враження закінчилися. Мене практичноодразу зупинили місцеві даішники. За тонування. Принагідно зупинилище одного, київського. Після недовгого діалогу в їхній машині япринципово не хотів давати хабар. Довелося здирати тонування) А оськиянин поїхав…
З водійського скла тонування відривалася шматками. У процесі ядобряче на них визвірився (не люблю нахабних людей, які не мають ніграми поваги), чим і зіпсував собі ставлення до Молдови., і цезалишає відбиток на моєму подальшому сприйнятті країни.
Як тільки я віддер плівку з боку водія, вони сказали що зпасажирською віддеру по дорозі назад і хотіли поїхати. Я спробувавїх затримати, щоб вони були на місці до повного усунення порушення, але вони зам'ялися на пару хвилин, сфотографували на свій телефон (дуже сертифіковане обладнання для фото-відео фіксації) мої номерита мою морду, і звалили (як виявилося пізніше - за іншимбідолахою)
Друга плівка злізла дуже легко і одним шматком. Так що зараз безтонування. Закочуватися назад не буду - а раптом ще раз виїдукудись ... Хоча сонце смажить нереально (ну а далі все як завжди -хостел, Макдональдс (за традицією - біг) мак меню), прогулянкамістом…

Молдова відчувається сильно … своєю.Такі ж будинки, такі жлюди.Ніби нікуди і не виїжджав з України. Але вони тривіальні:таксіна вулиці не спіймати зовсім - тільки за викликом.Біля вокзалу, може і стоять (ми там не були) а ось у самому центрі та іншихпопулярних місцях (як у дендрапарку, наприклад ) їх немає.
— курс валют у банку та в чорних обмінниках сильно відрізняється, при чому в чорних обмінниках на порядок дешевше! Може це булопов'язано саме зі святом, що всі банки були закриті і чорнівирішили піти у відрив?
— у самому серці столиці дуже мало людей, порівняно з тим жеДніпропетровськом.
— вибір продуктів у магазинах набагато більший

Розповісти, впринципі, нічого, ніяких цікавих спостережень.Відчуття ніби вдома. Ще відвідали Старий Орхей —історико-археологічний комплекс. Ми думали там багато печервсередині скелі, і можна по них полазити. Я чекав подобу Петри, алевиявилося вхід їсти тільки в одну, та й там все битком набитотуристами). Прикольний на смак) Раджу спробувати.
Додому доїхали одним махом, за 13 годин. Ліричний фінал:поки єсили, ми нікуди не поспішаємо, зупиняємось для фотографій, заїжджаємо на заправки за смачним, щось активно обговорюємо. Алеколи сили закінчуються, в машині панує труна тиша, і не дай божевитратити свою енергію на те, щоб її порушити... Неїє... У такумить будь-яка зупинка це втрата дорогоцінного часу. І коли такиймомент настає, то є шанс, що відкриється друге дихання, на якому тизможеш проїхати скільки завгодно. На цей раз це були 13 годиндороги, минулого разу це було 22 години нонстоп їзди. Можливо другедихання пов'язане з радістю, що ти нарешті повернешся додому і нехочеш відкладати цей момент ні на хвилину? )
Дякую за увагу!