Кінець проекту, а ще так багато хотілося зробити...

Так, саме так, машина залишила першу сім'ю, в якій вона пережиластільки змін і подій.
Отже, як це сталося? На продаж я виставив її ще в листопаді, цінупочаткову поставив 2600, хоча розумів що криза в країні і зростаннядолара завадить продати машину за ці гроші... Долар зростав, япоступово знижував ціну ... У результаті я вирішив що треба забутипро долар, і назвати людям ціну в гривнях... І це логічно - машинакупувалася в гривнях, ремонтувалася в гривнях, це вітчизнянийавтопром все-таки... Оголосив ціну і в той же день пролунавдзвінок, На наступний день подивилися машину, сказали щоподумають.Отримую другий дзвінок, з Одеси.Людині дуже сподобаласямашина, він вивчив бортовики і йому все подобається, в тому числі іціна.Але я чекаю відповіді від перших.Вони повторно оглядаютьмашину і я їм даю час на відповідь до обіду наступного дня, вранціотримую відмову та повідомляючи Роману, що він може забиратимашину. Він готовий рватися до Запоріжжя того ж дня, але квитки, вихідні тощо. У вівторок, 3 лютого, я вранці зустрічаю його зпоїзда, на чистій, натертій і приведеній у порядок машині. Їдемо догаража, набиваю багажник запчастинами, ніштяками, другим комплектомколіс. Їдемо до ДАІ, знімаємо, оформляємо довідку і я бачу, як моямашина їде вдалину, а я йду пішки… А так багато було ідей, такбагато в голові будувалося планів. І виправити кузов, зробитибампера, поставити пороги, ще доопрацювати двигун і виїхати з 11секунд у розгоні до 100, з 17 сік на квотері... Тільки місяць томузняв гараж, плануючи проводити в ньому час, доопрацьовуючи "зеленучерепаху", яка цьому назви вже відповідала лише кольором. Адже вонавже зовсім не така, якою була в перші дні мого володіння нею.Раніше це були 19 секунд до 100, а тепер могли стати 17 на квотері.На світлофорах вона своїм ревом дратувала багато пацанських таз, які дивилися їй услід. Я не кажу що рвала вона будь-яку машину =)але багато хто думав, що його тазик їде круто, залишався позаду.Неодноразово бачив схвальні погляди від водіїв, які наздогнали насвітлофорі і стали поруч, показали піднятий вгору палець і зрозумінням кивнули. Ланоси, ВАЗи, старі іномарки та сучаснііномарки з мотором 1.6 і близько того — більшість із них були вжене суперниками… Це круте відчуття, я за ним сумую зараз, коли бачутакі гучні пацанські тачки, що смикають зі світлофора… І згадую, якміг легко наздогнати і якщо не порвати, то чинити опір! Втім, багато емоцій принесла машина. І позитивних, і негативних. Але часпросто рухатися далі, йти до мрії. А для цього довелося відмовитисьвід неї. Бо володіння такою машиною тягне за собою безліч витрат.Витрата бензину - 11 літрів.Витрата олії теж була присутня, оскільки режими експлуатації часом були близькі до червоної зони. Ігрошей на запчастини я ніколи не шкодував, вона отримувала тількинайкраще, якісне, і вчасно. За нею нудьгувати, оскільки вона булаперша, я провів стільки часу в мріях зробити з неї САМУ! я знаюкожен гвинтик цієї машини. І завдяки їй — я тепер непоганорозуміюся на тому, як зробити машину цікавішою, жвавішою. І знаюціну кожної частки секунди в розгоні до 100… Далі буде… Це буде, сподіваюся, машина зовсім іншого класу, але вірю що це буде яскравамашина, яка мені принесе багато емоцій та багато нових знань… Апоки що я пішохід. І це мене іноді навіть тішить – ходити пішкикорисно! Адже стільки краси довкола, яку не помічаєш, коли вонавіддаляється в дзеркалах, коли розпливається, проносячись у боковихвікнах, коли твої очі уважно стежать за дорогою…

Я повернуся = )