Стейдж 2: аусвайс контроле

Машина, яка може самостійно пересуватися - це щастя. А якщо ще й здокументами - це просто нескінченне свято! :)
Тому треба було якось дістатися до МРЕО, щоб незважаючи напрострочені на два місяці транзити поставити машину на облік. Ну іось наша коррадка готова в дорогу:лиса до корда гума, не працюєдатчик рівня бензину, глухне на неодружених (дуже горбаті вали настоковем мозку), не працюють двірники і додаткова помпа ОЖ і щевсяке по дрібниці.Так, і замість другої передачі — хрускіт, як їїне включи., на дифі з блокуванням...
Загалом, не дивлячись на успішно пройдений тест-драйв по гаражах, на перших же 200 метрах дороги до МРЕО розриває шрус і лопаєтьсятеплообмінник пічки. Шрус знайшли в заначці, виявилося, що померлийшрус стояв не тією стороною (привіт майстрам! ) У результаті виїзд, що планувався на ранок, плавно змістився надвечір. Але відступатибуло соромно:30 км шляху (від гаража в Глевасі, де приводили машинудо тями, до мого гаража в Києві) — це ж не відстань для крутогогранд-турера :)

Треба сказати, що доїхав майже без пригод. Кілька разів затих, одинраз розпереживався, коли почав копати дощ (а двірники непрацювали). Але загалом обійшлося. У підсумку до вечора подружкизустрілися нос-до-носа. На наступний день раніше в МРЕО — і осьвоно щастя:постійні номери і підтвердження того, що машина безкосяків з номерними панелями або документами, що для коррад взагалірідкість. І все ж, незважаючи на холоди, було вирішено коррадуроздягнути. Потрібно було починати упорядковувати її.