Потім поїхали на озеро Буковинське Око.
Інформація для підписників:
< p align="justify"> Радіолокаційна станція "памір"знаходиться на вершині гори Томнатік, висоті 1565 метрів, увіддаленому куточку Буковини, на краю Українських Карпат, вбезпосередній близькості з кордоном Румунії.Основною метою їїстворення було перманентне сканування повітряного простору. Зазатвердженим графіком Міністерства оборони і знаходилася підпостійною охороною військових.У куполах станції розміщувалисяспеціальні антени сантиметрового діапазону та висотоміри, яківикористовувалися для виявлення мети, визначення її кута, місця тависоти.
У найбільшому куполі на горі Томнатик і дотепер непогано зберегласяантена радіолокації П-14 «Ліна». Ще кілька років тому вонавважалася засекреченим об'єктом та першою вітчизняною РЛС метровогодіапазону. Саме за цей проект, 1959 року, колективу розробниківбуло виписано Ленінську премію. Зі станції радянські військовіспостерігали за польотом Матіаса Руста в 1987 році, аж до йоговисадки на Червоній площі. Його не збивали лише тому, що на те небуло команди.
Уціліла антена «Ліна» є параболічним дзеркалом розміром 11*32метри. Основним її завданням було визначення азимуту та дальностіповітряних суден. Станція могла працювати у трьох режимах охопленняпростору, зокрема сканування, верхнього та нижнього променя. П-14чудово справлялася з температурними перепадами від -50 до +50градусів і здатна безупинно працювати при швидкості вітру до 30м/с. Основа купола легко витримувала вагу снігу масою до 250 кг на1 м2 площі покриття. Варто зазначити, для свого часу РЛС можна булосміливо називати дивом інженерної думки. Принцип її дії тримаєтьсяв найсуворішому секреті й досі. У Лемберзі дані фільтрувалися іпрямували до Києва для подальшого ухвалення рішення. Одне зголовних завдань «Паміри» полягало у виявленні черговою командоюповітряних цілей та інформування про них Командного пункту Львова, де визначалися з подальшою долею об'єкта, що літає, аж до йоголіквідації ракетами класу «земля-повітря» та підняття в небовійськової авіації. Цілодобово станцію охороняла військовачастина.
За радянських часів, нижче вершини Томнатика, неподалікЯровиці, процвітало колгоспне господарство, яке на той часналічувало близько 700 одиниць голів великої рогатої худоби.Незважаючи на сусідство із цивільним населенням, станція «Памір»вважалася закритим та секретним об'єктом. Дивно, але простімешканці та карпатські аграрії зуміли вжитися на одній території зРЛС. Вже до кінця 90-х таємничий об'єкт став доступним длявідвідування всіма бажаючими. Поступово цей неймовірний об'єктперетворився на притулок для домашніх тварин і став досить цікавимтуристичним об'єктом./p>
Коментарі4
Ого. Мушу ще раз повторити, хай я лише дістану свою красуню)
Легко!
Фотки вогонь!
Краса!