Початок великої витівки (можливо і дурної, але бажаної;))

Як я вже згадував раніше, горів і мучився я бажанням придбати собіякусь бричку радянського виробництва і природно, в їздовому стані.Вибір мій падав на Жужики, але Пані Удача, вирішила розкласти картиІншому.
Вже пів року я відкладав свої заощадження, які гордо називаютьстипендією, і підробляв у барі.І ось, вирішив на вихідних відпочитидушею — переглянути оголошення про продажі моїх улюблених тарансів.вирішив переглянути Космічі — а чим чорт не жартувати? .. І непрогадав:буквально одразу я помітив це благородство варистократичному сірому кольорі, і одразу сказав собі — беру. Нервивід щастя давали про себе знати... І все ж я додзвонивсязаповітному господареві:— Алло, добрий день Вам. Я з приводуоголошення, про продаж "іжика" 412. Продаєте? "
— "так, все правильно, продаємо"
— "ціна реальна поставлена ​​(6000 грн.)? "
— "так, за такою ціною і продаємо"
— "і з документами все гаразд? "
— "так, всі лежать у цілісності і безпеки"
— "добре. Як тоді я поклав трубку, відходив від шоку ще хвилин 20, потім схаменувся, згадав місяць, день, як мене звуть, і що я всетаки хочу це купити.Так, все вірно, це не сон, машина дійсно "космічна" за не менш космічною ціною.Пробіг, був заявленийреальний - 68.000 км, про що однозначно говорив кузов і двигун.Фотографії своїм блиском засліпили мене навіть через монітор, чи цевід її ціни, але не має значення. Кишені у мене не більше 4-х тисяч... І сталося питання життя і смерті, тому що Косміч не давав менісну не вдень і вночі, навіть на навчання забив зовсім. У дорозі (т.К. Їхати не багато не мало — 97 км.) і гроші взяв, все що мав, але до заповітної суми не дотягував.
Все, приїхали. Тут, я побачив цей апарат живим… Я відразузагорівся, та й Москвич був у захваті від зустрічі — одразу новафарба відкидала на мене зайчики від сонця. І тепер я вже точно непоступлюся - зіб'ю до своєї суми.
Господар під'їхав до нас, дав все оглянути. На перший погляд, всеяк і думав, навіть краще - метал весь у несучих елементах покритийсуриком (о так, діди корчували) і досить добротно забарвлений.Відразу видно, що машина вже перефарбована, але за документами усвій рідний колір. Пороги — нові, заварені не погано, ґрунтомвизначив — ще радянські (дуже схожі на ті, що по 2 руб. 65 коп.).Сів я в нього, і відразу відчув себе набагато комфортніше ізручніше ніж у Шохе - все-таки ергономіка на високу людину тут кудикраще ніж у братів Тольяттінських, ну чули не Волга. Сидіння -досить зручні, посадка - як по книжці. Кермо мені здалося доситьприємним і зручним, а особливо в управлінні. Завелася малюк зпівоберту (чесно кажучи не очікував. А це і була моя фатальнапомилка). Випробував у ходу — начебто моторчик бадьорий, майже всюсвою зграю на 50 конячок викладає і тягне добротно, але щосьтупуватий педаль на реакцію. Згрішив на випередження запалення, алей тут мене малий досвід автолюбителя підвів — справи були гірші.Покаталися, оглянув знизу — все чисто, розкрито добротно мовцем абочимось подібним, ось тільки коробка і картер сопливить — ноністрашно, рідна болячка Косміча. З документами виявилося все гірше —під усім комплектом" мав на увазі техпаспорт та ключі. Але мені вжебуло все одно — склали Договір-розписку, зробили копію, збив цінудо 4.250 (посилаючись на стан коробки та двигуна), залили бензин, що був у селищі, і в дорогу, до переключень. А як виявилося, ці жпригоди у Нас явно не за горами…Дякую, що приділили свій час моємуоповіданню, і сподіваюся, Вам було цікаво прочитати про моюісторію.< . br>