зима ...

Зима прийшла несподівано… ну як несподівано 3 грудня. Не підозрюючинедобре поїхав на роботу на машині, за 200 метрів до офісу побачивщось схоже на сніг. До обіду картинка була така:
День був важкий, на ранок їхати у відрядження, місто знатно замело, Яндекс збожеволів, зафарбував все місто в червоний, наліпив у тришари значків ДТП, годинникам до 8 я вибрався додому. Як би не їздивпо снігу взагалі, а тут одразу в бій.Так, крадькома, поспішаючи, відчуваючи як працює АБС, я добрався запарковався в кучугуру ізалишив машину.
і так щодня
>

Далі метро, ​​рогаті… не хотілося щодня лізти в пекло, за цей часмашинка набула зовсім кучуватого вигляду. А здолало здоровий глузді знатно помахавши лопатою з ходу вируливши з кучугури, і вирушивна зустріч незвіданому. Все виявилося не так страшно:колію можнаоб'їжджати, з ходу залітати в кучугури і в розгойдуваннявискакувати з них. Тиждень я з машини не злазив, та й погодазаспокоїлася. Взагалі якось потоваришував із зимою. Черговий урокосвоєний, знову ж таки методом шокової терапії…
у травні :)
— низько, чіпляємо і гребемо майже скрізь.
— холодно, доооооолго гріємося, конструкція машини вимагаєдоопрацювання картонкою та аццькими пиками
— видимість прагне до нуля при забризкуванні дзеркал, які не маютьпідігріву
— стійкість при попаданні в кушу, лід змушує стискатися
— з жахом уявляю коли мене необхідно буде ззаду смикнути буксиром, адже вуха немає для того щоб жодного й думки не виникло когосьіншого висмикувати ... - витрата здається вже близько 7 л.