Давненько я тут нічого не писав., то домашні турботи, а частішепросто натхнення не було... Часто поривався, переглядав фотографії, писав по парі пропозицій, а якогось, хоч проміжного, результату невиходило. Тут і частин такими темпами на три роки набереться) Отже, рухаємося далі.
Рельєф поступово стає все більш горбистим, на горизонті починаютьз'являтися гори Ми поки що невеликі, але все ж таки гори Ми тимчасом згортаємо з гарної широкої дороги на дорогу простіше, вонапочинає виляти серпантином і йде з деяким набором висоти. Ч.
Дорога ця приводить нас до населеного пункту Підгірці, тут теж єсвій замок, до якого ми хотіли потрапити. Але знову не судилося.Цього разу зарано – відкривається він для відвідувачів зодинадцятої години, ми ж приїхали до десятої. Чекати цілу годинубажання немає, до того ж треба ще багато встигнути за цей день.Задовольняємося фотографією замку через огорожу.
Замок у Підгірцях. У нього трохи пошарпаний вигляд, що, загалом, недивно – стоїть він тут уже давно. Як небудь іншим разом. Та й недуже мені цікаво у таких місцях, не моє це. Хіба що послухатиорган, але не факт, що він там є. Рушили далі по доріжці. Доріжкадуже колоритна. Бомбили її, схоже, ще у 40-х роках минулогостоліття і з того часу не ремонтували. А може, й ремонтували. Тимсамим способом, що й бомбили… Добре, що ми на УАЗі, можна не дужебоятися, що якась частина машини не доїде до мети.
У якийсь момент на дорогу перед нами виїхала вантажівка, зануренийколодами, і попетляв попереду нас, об'їжджаючи ями.
«Це явно місцеві і вони знають дорогу» вирішили ми й поспівали заним. Принагідно роздивляючись навколишні пейзажі і згадуючи кадри зфільму «Пункт призначення»… Благо на такій дорозі сильно нерозженешся і в разі чого можна тільки покалічити машину (що тежробити не хотілося). Але все пройшло нормально.
Їдемо по лісовоз.
Хтось поставив собі круту супутникову антену)
Ще доріжка.
Наступним населеним пунктом у нас на шляху з'явилося містечкоЗолочів (не рахуючи дрібних сіл, на деякі з яких і покажчиків невидно). А Золочів – містечко не просте. Загалом навіть не містечко, а цілком собі райцентр.Але нам це не дуже цікаво. Нам цікавіше те, що тут знаходиться Золочівський замок. Ось його територією ми пішлипрогулятися.
Десь на вулицях Золочева, по дорозі до замку.
Дорожка до замку вузька і звивиста, до того ж веде. В гору (нуне в канаві ж, насправді, замок будувати? ) Нам щось нормально – мипоспішали з УАЗика і йдемо нею пішки. А от як цей товариш на«маленькій» Вольво туди закрутився – не уявляю:Грузовичок. Але, мабуть, йому не вперше. Пропускаємо його на спуск і йдемо далі.Вхідні ворота замку. Зовні і не скажеш. На території є Великийжитловий палац (зараз у ньому, звичайно, не живуть) і Китайськийпалац. (у ньому теж не живуть. Навіть китайці)
Великий палац у кадр якось практично не влучив. Та й що тамфотографувати? Будинок як будинок, і на палац не дуже схожий.Китайський цікавіший буде.
Китайський палац на той момент реконструювали – біля фасаду стоялибудівельні ліси, але потрапити всередину можна було. Можливо, заразвін виглядає інакше.
Продили територією:
Загальний вид на палацовий ансамбль, так би мовити. У центріКитайський палац. Праворуч жовта будівля — Великий житловий палац.Китайський палац крупним планом. Є тут і щось на кшталт зеленоготеатру — майданчик із лавочками та невелика сценка. Можливо, колисьце виглядало солідніше. Ще є зелений газон. Навіть два зеленігазони)
Зелений театр.
Зелений Газон на зеленому газоні)
Альтанка.
Поднялись на вал, подивилися на околиці:
Вигляд на місто із замкового валу.
Колись тут тримали оборону.
Усередину палаців ми теж заходили, тільки фотографій я не робив.Навіть не пам'ятаю чому. Так уже вийшло.
Загалом, походили ми трохи, від довгого сидіння в машині відпочили, ноги розім'яли і поїхали далі.
Я думав у цій частині вже "доїхати" до Карпат, але щосьфотографій дуже вийшло і викинути шкода. Тож буде продовження.Сподіваюся раніше, ніж за рік)
"пропускаємо його на спуск і йдемо далі. Вхідні ворота замку. Зовніі не скажеш. На території є Великий житловий палац (зараз у ньому, звичайно, не живуть) і Китайський палац. (у ньому теж не живуть.Навіть китайці)
Великий палац у кадр якось практично не влучив. Та й що тамфотографувати? Будинок як будинок, і на палац не дуже схожий.Китайський цікавіший буде.
Китайський палац на той момент реконструювали – біля фасаду стоялибудівельні ліси, але потрапити всередину можна було. Можливо, заразвін виглядає інакше.
Продили територією:
Загальний вид на палацовий ансамбль, так би мовити. У центріКитайський палац. Праворуч жовта будівля — Великий житловий палац.Китайський палац крупним планом. Є тут і щось на кшталт зеленоготеатру — майданчик із лавочками та невелика сценка. Можливо, колисьце виглядало солідніше. Ще є зелений газон. Навіть два зеленігазони)
Зелений театр.
Зелений Газон на зеленому газоні)
Альтанка.
Поднялись на вал, подивилися на околиці:
Вигляд на місто із замкового валу.
Колись тут тримали оборону.
Усередину палаців ми теж заходили, тільки фотографій я не робив.Навіть не пам'ятаю чому. Так уже вийшло.
Загалом, походили ми трохи, від довгого сидіння в машині відпочили, ноги розім'яли і поїхали далі.
Я думав у цій частині вже "доїхати" до Карпат, але щосьфотографій дуже вийшло і викинути шкода. Тож буде продовження.Сподіваюся раніше, ніж за рік)
"пропускаємо його на спуск і йдемо далі. Вхідні ворота замку. Зовніі не скажеш. На території є Великий житловий палац (зараз у ньому, звичайно, не живуть) і Китайський палац. (у ньому теж не живуть.Навіть китайці)
Великий палац у кадр якось практично не влучив. Та й що тамфотографувати? Будинок як будинок, і на палац не дуже схожий.Китайський цікавіший буде.
Китайський палац на той момент реконструювали – біля фасаду стоялибудівельні ліси, але потрапити всередину можна було. Можливо, заразвін виглядає інакше.
Продили територією:
Загальний вид на палацовий ансамбль, так би мовити. У центріКитайський палац. Праворуч жовта будівля — Великий житловий палац.Китайський палац крупним планом. Є тут і щось на кшталт зеленоготеатру — майданчик із лавочками та невелика сценка. Можливо, колисьце виглядало солідніше. Ще є зелений газон. Навіть два зеленігазони)
Зелений театр.
Зелений Газон на зеленому газоні)
Альтанка.
Поднялись на вал, подивилися на околиці:
Вигляд на місто із замкового валу.
Колись тут тримали оборону.
Усередину палаців ми теж заходили, тільки фотографій я не робив.Навіть не пам'ятаю чому. Так уже вийшло.
Загалом, походили ми трохи, від довгого сидіння в машині відпочили, ноги розім'яли і поїхали далі.
Я думав у цій частині вже "доїхати" до Карпат, але щосьфотографій дуже вийшло і викинути шкода. Тож буде продовження.Сподіваюся раніше, ніж за рік)
"
Зелений Газон на зеленому газоні)
Альтанка.
Піднялися на вал, подивилися на околиці:
Вигляд на місто із замкового валу.
> Колись тут тримали оборону.
Всередину палаців ми теж заходили, тільки фотографій я не робив.Навіть не пам'ятаю чому. Так уже вийшло.
Загалом, походили ми трохи, від довгого сидіння в машині відпочили, ноги розім'яли і поїхали далі.
Я думав у цій частині вже "доїхати" до Карпат, але щосьфотографій дуже вийшло і викинути шкода. Тож буде продовження.Сподіваюся раніше, ніж за рік)
"
Зелений Газон на зеленому газоні)
Альтанка.
Піднялися на вал, подивилися на околиці:
Вигляд на місто із замкового валу.
> Колись тут тримали оборону.
Всередину палаців ми теж заходили, тільки фотографій я не робив.Навіть не пам'ятаю чому. Так уже вийшло.
Загалом, походили ми трохи, від довгого сидіння в машині відпочили, ноги розім'яли і поїхали далі.
Я думав у цій частині вже "доїхати" до Карпат, але щосьфотографій дуже вийшло і викинути шкода. Тож буде продовження.Сподіваюся раніше, ніж за рік)
Коментарі1
Атмосферне містечко!