Літні пригоди | Мінськ — Київ

Гоу на НЕЗАЛЕЖНІСТЬ! Мінськ — Київ
Підходила Незалежність, треба було їхати додому, і ви знаєте, я бувцьому радий як ніколи Але мої колеса немає ахахахахах
Переднє ліве почало дико цькувати, 5атм за 4хв, їхати булонереально.Праве ж було б/в і до Києва воно б не доїхало.
>

Але ми їдемо вночі, я не бачитиму цього гівна, хоч вибору у мененемає.

Беру дві докатки.
Ця рятувала мене на граблі3, була стерта, і перевернута на іншийбік :D
Цю ж мені підігнав мій пасажир Костя

Зібравшись усі разом, через годину чи півтори ми таки рушили вбік України.У 14 році я їздив через Чорнобиль, і дорога мені там несподобалася, при тому, що у сивика тоді не було захисту, і вищийвін напевно був.Я знав точно що через Чернігів траса краща. ПоБілорусі там кайф.Але є такий тип як друль, який під приводомпорятунку мене від дорожньої поліції (у мене штрафів десь на 3кєвро напевно в РБ, я не платив ха платні дороги ахахахха) потягнувнас через Чорнобиль. Але був інший момент. Докатки я поставив прямперед виїздом, і це був не запланований захід, а безвихідь.Коротше, до Бобруйска їхали нормальніші. Ну може нижче, нучіпляюсь, та норм, схоже. Але ось потім почалося грубе покриття і язнову потрапив пекло (калуга привіт) У перших докатки вузькі інереально дубові, мій федеральчик амортизує кайфово (не дарма бортирозшаровуються хахахха), у других докатки виявилися менше моїхколіс і тачка стала реально нижче. Незначно, на 5мм якихось. Алеякщо у вас було 10мм, а у вас забрали 5мм, то ці мудаки вкралиполовину! У випадку зі статиком навіть міліметр може вирішити, торкнеться ваша тачка чи ні. Взагалі, проїхавши якусь кількістьчасу, я зупинився, бо тупо більше не міг їхати! перевірив тисняву, розжарення до 5атм докатки в надії що тачка стане хоч трохи вище.Це реально було неможливо. Валера на інфініті запропонував крутнутигвинти та їхати далі. Це реально вирішило б, але щоб викрутитигвинти хоч на мм потрібно було зняти стійку, зняти підпружини іпотім крутити, це заняття не на одну годину, і для ночі в полі. Нуі це було просто смішно, ну що, доведеться потерпіти стиснувшизуби. Коротше, згадавши Калугу, вриваюся в такий же дикий трип)Канжо! Просто всю ніч за у задньому склі чомусь було світло. Тупонеможливо бити цей контакт, і дорога груба така, вібрація дика віднеї на докатках. Але виїжджаючи місцями на свіжий асфальт, я тиснуву підлогу і брав центр дороги для диких феєрверків! Це реальнопідбадьорювало і не давало вмирати моїй свідомості, маленький пучоксвітла в підземеллі, шматочок того приємного контакту, а не грубихнеприборканих ударів!

Заїхали ще за двома тачками в нашу колону

Травить
Не труїть хахахахахахаха
Ну і погнали ми далі< Майже перед кордоном залили бензу та оліїВийшовши на прогулянку, виявив що ліва докатка вже на нитках. Наподив права вагодрочерська була в ідеалі. Думаю ну от, все… І тутоглядаючись навколо розумію що з нами їде сірий квадрат, відходжуна пару метрів, бачу 4 болти на диску у нього. — У тебе ж 4х100? —Ну так… Я зрозумів )))))На кордоні друль викинув запасну покришку, тому що вивозити/ввозити не можна гуму в рб.
Мій салон же був наповнений такими ніштяками:
— два передні понтики з гумою
— два федерали з бортами, що розшарувалися
— докатка

У результаті один федерал сховав під підлогу в нішу запаски, а одинтаки довелося викинути. Жаль, на вузькому диску був схожий ще (

Після проїзду кордону зупинилися всіх почекати, я мріяв поспати, але як завжди хрін там

>

Дорога сука на цих докатках була пеклом, низько і жорстко... Я нелюблю так аххаахахахаха

Краще таблички бути не могло! Я дуже сумував за тобою, моя улюбленакраїна, і при тому, що дорога була гірша, я почав сипати яквниз)

З чого б це? Я ж удома! У цих дорогах я знаюся найбільше)

Корисний пасажир друля

По Україні я вів колону, а вона нюхала мою сморід)))) Коливибралися на норму дорогу До Києва навалювали з друлем доситькруто, він навіть іскрив. Бабусі згортали шиї побачивши йогосуперкара, ну вона реально виглядає дуже дорого коли за нею їдеш. Інуль уваги на канжо, вперше за 2 роки це сталося.

Увірвалися до Києва, у х** знає якусь його частину. Я в душі незнав куди їхати, але ж я місцевий, за вказівниками коротше викупивсвоє місце. Відвез Білорусів на каси, там їх повинен був забратиПалка через пару годин. А сам гоу на спортшину! Невеликапередісторія, сидячи в Мінську, написав Мангол із Ялти, що продаєсвою пару федералу нового. Я звичайно ж сказав що беру, але грошейпісля 3 місяців поневірянь по містах немає, а гума дуже потрібна. Вчерговий раз Ерол мені дуже допоміг, і після приїзду до Києва гумачекала на мене поштою. Дуже неможливо врятував бро, якби не ти, тоКанжо б на Незалежності стояв на докатках (цар нереальний!

Заваривши у Києві три нові тріщини за $8, замість $100 у Москві ябув дуже радий)

З кходосом з'їздили за різей, одягли, і гоу в Бучу! По дорозікходос сука крізь свої окуляри не побачив дикий наплив, і як би яза ним сипав упритул і теж вмазався. Коротше після приїзду в бучунове колесо вже видавало характерне пшшшшш... Аххахаха) Мені вжетупо смішно було. І дико все одно, я в Бучі, біля готелю, і заразйду вести розмову з друзями, яких не бачив близько року. Який ужопу канжос! Горіти та відпочивати!

У наступній частині ви зможете ознайомитися з проектами нафестивалі Незалежність 15' та почути мої коментарі) Дякуємо)