Знайдено втрачену папку.

Адже приємно згадати всі поїздки.
Нічні пригоди в дорозі, ні з чим не порівняти )))
Пам'ятається коли нас яндекс навігатор з Києва повів найкоротшимшляхом, ох ми там переодично цеглу відкладали.
Там дорога була іноді, як правило це був напрямок.
При поїздці на Нову Каховку теж було кілька сюрпризів на дорогу, думали що Таз розвалиться. Так це дивне відчуття коли таз з вагою в2500кг влітає в ями завбільшки з колесо і ти читаєш про себевідразу два и (отче наш і якийсь двадцятип'ятиповерховий мат ) цещось ))))
А тобі майже начхати, адреналін виділяється, але мізки вже наавтоматі, адже перед виїздом ніхто не спав кілька діб і вже дев'ятагодина за кермом в пекельні твердому сидінні і зі спинкою під 90градусів.Та ще й Жига не особливо керована з такою вагою. palign="justify"> p align="justify"> Це було в 2015

Тепер прийшов 2016. Знову підготовка до нового сезону, знову руки вкров, голова кипить, безсонні ночі.
Я тільки одне знаю, я від цього тягнуся, хоч уже й не дуже молодийі сім'я вдома чекає, але воно того варте.
Скажете чим воно так прекрасне, все просто .
Це хобі вбиває майже весь час і гроші за які я міг би тягати шмар, приймати наркоту або просто ставати алкашем.

І я вдячний за це АВТОЗВУКУ!