У лісі та під дощем

Тож у Києві та околицях ось уже майже тиждень іде дощ, саме часїхати в ліс, хто за грибами, хто постріляти, хто "ловити бруд":)

Попутно, організовуючи для товаришів гру АРВ (страйкбол для зовсімвідбитих :) спробував машину в мокрих пісках і не менш мокрихвирубках.

> Шкода немає відео процесу, але враження наступні — по вирубцівздовж стерні ми їдемо як посуху :) бо дорожній просвіт дозволяєнам так їхати… важливо тільки добре дивитися "під ноги" щоб ненахромитися на якийсь пень.

Пересікати вирубку по діагоналі — теж дуже цікаво, але сильноковбасить з боку в бік, вивішування діагонального не відчував… аленапевно воно все ж таки було…
Вирубка, стерня скрізь однакова і паралельна, фото з найвищоїчастини вирубки…
3 людини в машині, і 200 кг шмоток… доїхали вивантаження'амЕРиканської' бази… через пару годин, на цьому місці виростекрасень форт…
>

А ось їхати чітко впоперек — це весело, тут вже обидві дваблокування довелося включити (всі "заїзди" проводив на нижчій, щоб, не відволікаючись на зчеплення, повільно відчути кожен горбок) імашина міститься чітко між пагорбами, і скаче як конь буланий, щоможе загрожувати…

Рекомендація — старайтеся не їздити по вирубках поперекстерні :)
< /p>
Потім було відвідування зруйнованого сміттєспалювального заводу, куди було вирішено перенести "базу американців" і, де останнікілька років хтось у промислових масштабах краде пісок… так осьмокрим піском їхати до неподобства просто і нецікаво… можливо — цеособливості саме цього піску…

Вивантаження 'Американської військової бази' дубль 2… на фотопогано видно, але дощ ліпить безперервно…
внизу — басейн з дощової води… метра півтора глибиною… туди кращене падати… Що радує — досі в трансмісії нічого не зламалося… інезважаючи на майже постійну зливу, тент не протік…Піч від 41-гокосмича гріє чудово, за бортом +10 і сиро і мокро, всередині можнасидіти у футболці. :)

А на шляху назад відвалився шланг обратки з карбюратора… і витратабензину зросла в рази :) …