Подорож.

Мені треба було мотнутися по роботі в Дніпропетровськ, та й подорозі заскочити в Кіровоградську область, причому це треба булозробити протягом одного дня.
Рано вранці, десь годинок о шостій (було — 25) я виїхав за батманом (причіп для перевезення коней) на роботу.Причепив причіп і вирушиву дорогу, точніше спочатку на заправку, а потім у дорогу.ПісляПолтави дороги були місцями непогані, а в основному таке відчуттяніби пару років тому закінчилася війна. У Дніпропетровськ я їхав "порожній", їхав якщо дороги дозволяли 110 -120 км/год. А інодіскидав і до 60 км/год. Коли я приїхав до Дніпропетровська, тоодометр показував 600 км з копійками, і це був уже початок восьмоговечора.
Виїхали з Дніпра до Києва ми близько 10 вечора, Але так як убатмані був кінь, то більше 90 я вже не їхав. Швидкості в хорошуяму, і проїхавши ще кілька кілометрів, я зрозумів, що треба мінятиколесо... Якщо чесно, то я ще ніколи не змінював колесо, перебуваючи в якійсь глушині між Дніпропетровськом і Києвом о 2годині ночі, причому виходити з теплої машини на вулицю мені неособливо хотілося, бо показувало — 28 гр.
Приїхав я до Києва на початок восьмої ранку, і одометр показувавуже 140км. Тобто за добу я проїхав 1140км, з витратою 14 літрів на100км (вага причепа-500кг, і одного коня близько 500 кг).Фотографій було зроблено мало, тому що було дуже холодно. Це бувперший мій марш кидок на АУДІ, і вона мене не підвела!