Як я майже став Містер Олімпія!

П'ятниця, вечір.
Перед тим як перейти до плідного спілкування з давньогрецьким Богомвиноробства Бахусом і розправитися з двома, а то й трьомафранцуженками з провінції Бордо, вирішив поставити машину вгараж.Ну і після чергового маневру я зрозумів, що в спортзалнайближчими днями можна буде не ходити.Пропав гідропідсилювач.Кудипропав? Хрін його знає... Перевірив рідину в бачку, присутня впотрібному обсязі. Так начебто нещодавно робив.Рейка? Нова, начебто.Напевно, все-таки насос.Смутився, напився...
Наступного дня дзвоню на розбирання товаришеві, а він питає, чидивився я ремінь? Я йому у відповідь, якби порвався ремінь, топерестали б працювати генератор і кондиціонер.А він каже, що ядятел і щоб йшов і вчив матчасть. .
Проблем з його наявністю немає. Двадцять хвилин на підйомнику і язнову готовий до слалому).