Продажа…

Так… продав машину. Навіть не знаю, відчуття подвійні. З одногобоку, після покупки лупатика основний час і увага переключилася нанього. Дідку став менше приділяти часу та грошей на ремонти таплюшки, хоч він і залишався основною машиною для сім'ї (лупатикстоїть у гаражі і повільно перетворюється).
З іншого боку, це все-таки перша моя машина, в яку вкладено багатодуші, сил і грошей, і цей автомобіль залишиться в серці надовго.
Звичайно, не встиг зробити з машиною все що планував.Багато речейтак і залишилися не доробленими.На щось не вистачало грошей, на щочасу. Ремонтами, а так як машина зовсім не нова, то постійно щосьвилазить і вимагає грошей. Яким після невеликого торгу ми зійшлисяна сумі яка влаштувала нас обох і машина була продана.При продажізовсім не намагався приховувати якісь косяки, намагався розповістипро всі недоліки, які міг згадати. Мені так спокійніше. Пропопередніх власників обох моїх скорпів я думав багато нереальнопоганих слів і посилав купу негативну їм у карму. Дуже не хотілосяопинитися на їхньому місці. Нехай краще людина заздалегідь знає, щоїї чекає і де вилізуть косяки по машині, ніж потім так само недобре буде згадувати про мене. Поки ще, за звичкою, шукаю скорпапоглядом коли видивляюся у вікно або виходжу з під'їзду абонамагаюся намацати ключі в сумці. Але треба рухатись далі. Теперроботи по лупатому підуть швидше і я сподіваюся, що незабаром язнову опинюся на колесах. Тож підписуйтесь на новий конструктор. Навулиці потепліло і скоро будуть нові пости. >
Незабаром зберуся і пошукаю все, що залишилося від скорпа і що непіде на лупа і виставлю на продаж.