Лірика

Як я вже й казав, це моя перша справжня машина.
А історія проста…
Захворів я машинами дуже давно. З самого раннього дитинства Мійдідусь виписував журнал "за кермом". Мабуть з цього і помчала. Углибокому дитинстві був у мене зошит де я вперто малював машинищось схоже на авто. Вклеював у неї якісь вирізки з газет і журналівз картинками машин. Час у діда була "шісточка". Вже друга зарахунком. До цього була чистокровна "шістка" з шістковим двигуном.А ця була синього кольору з "трійковим" движком. Проте воназаслужено користувалася любов'ю всієї родини. Потім дід захворів (позначилася) робота в шахті 10 років).Потом аварія з вини п'яногоідіота на велосипеді.Всі живі, але машину потрібноремонтувати.Машину зробили.Частково самі, частково не самі.І осьмега фахівець з кузовщини не витягнув лонжерон (як потімз'ясувалося).Так і пофарбував з рук геть погано.Загалом дід віддавмашину батькові.Так у нас з'явилася машина в сім'ї.Їздилипо-тихеньку, ремонтували, любили нашу "ластівку". Потім батькаловлять на автопідставу. Тоді грошей було дуже мало. В результатівіддали останні гроші підставлялам( І залишилися без грошей іпокоцанной машиною. Через якийсь час батько їде у відрядження доВ'єтнаму, де буквально через півтора місяці раптово помер відінсульту. Після цього мама наполягла на тому, щоб машину продатиХоча я й чинив опір до останнього.Так поїхала від нас наша "ластівка" в руки до безглуздя. Цей персонаж сам їздити до ладу невмів, але поперся в гараж вчити племінника їздити. Перед процесомнавчання вони розчавили пляшечку. Як результат - протаранена стінкагаража Потім машину підмарафетили і продали в Ростов, там я втративїї сліди.
А тим часом, я закінчив університет і пішов на роботу. Назбирати навживані Жигулі.
І тут підвернулась шабашка.Я горбатив спину півтора роки бо знав, що в результаті куплю собі машину.Працювали ми на пару з другом.Таквийшло, що він отримав гроші раніше за мене і поїхав купуватимашину собі…
Тим часом я мучився вибором, що ж купити собі. Вже принципомзупинився на Форд Фокус універсал. Але тут ми разом з другом їдемона авторинок Майорський, де він купує собі Шкоду Суперб. Післяцього я теж закохався у цю машину. Поїздив за кермом його машини, посидів у салоні, зазирнув у багажник. І зрозумів. Що я хочу такусаму.
Коли я отримав гроші на руки, я попросив своїх знайомих знайти меніхорошу машину. Шукали понад місяць. І ось...Довгоочікуванийдзвінок...Приїдь, дивитися будемо.
7 червня 2012 року. Місто Донецьк. Я приїхав дивитись. Заходимо удвір і побачив її. Перше почуття, яке виникло, — це моя машина. Ябув одразу впевнений у цьому.
Проте ми проїхалися в ній. Записалися на Шкодівський сервіс.Поїхали. Машину перевірили на сервісі і не знайшли жодних вад.
На виході з сервісу мені зателефонувала дружина і сказала…що їй улікарні підтвердили вагітність.
Так і вийшло, що у мене був подвійний свято.
Ось так от у мене й вийшло — два поповнення у сім'ї. Дівчинка —Шкодінка і в січні буде син. )))))
На цьому мабуть з лірикою і закінчимо.