Надихнули цигани...

Не знаю чи доводилося вам спостерігати таку картину, але ось ябачив її не раз, тож уявіть:стоїть біля ринку Жигулі копійка, всяпокрита іржею, наскрізні дірки заварені внахлест шматками металу, іноді просто заклепками латки прихоплені, машина лежить на пузі, гума лиса, задня фара розбита, вихлоп прогорів, салон заваленийметалобрухтом/горіхами/акумуляторами/мотлом/циганами (потрібнепідкресли), враження, що машина виринула з постапакаліптичногофільму всі муки пекла.За кермом сидить циган, з неупередженимвиглядом заводить її і їде в захід сонця.Так ось, шановніавтолюбителі, я спіймав себе на тому, що часто через колодки, щотруть, або непрацюючої аварійки, або коли саме відпускалозчеплення (я про гідравлічне) я відкладав поїздки до повногоусунення неполадки.А потім бачиш циган...Копійка ушатанавсмерть...І їде.Короче, ось власне чому я почав будувати цю машину, хочу спробувати як воно, їздити на повному відріщі! Сьогодніпоставив карб, стартер, котушку запалювання, трамблер, корпустермостату. Треба щось з баком придумати, розкинути дроти інамагатися заводити. Млинець, треба десь знайти високовольтнідроти. Усім до зустрічі, я в гараж. PS:знайшов фару другу, поставив— має вигляд!