Поїздка до Одеси. Лада 2107 напівседан

Найкращі події в нашому житті трапляються спонтанно. Так було і втой раз. На роботі влаштували примусові канікули, а в гості приїхавдруг, до речі сказати досить знебашений. Після трьох днів гулянь ікатань у межах міста і району захотілося махнути подалі, погодамала на своєму розпорядженні в самий раз., 6), шукав хто можевіджовкувати авто, правда ніхто не ризикнув) У результаті бувзапиханий повний багажник речей, дочекалися з Києва четвертупасажирку і махнули в дорогу.

Повний бак бензину, зараз дико уявити) Музика на всю.Сначаладумав їхати не поспішаючи 80, типу економно, але потім зрозумів щотак буде довше і додав до 100. Дорога пройшла без пригод, бо вжемав знайомство з нею, правда на чужій машині.
Раннього ранку блукаючи навігатором знайшли Потьомкінські сходи, втому районі вирішили поставити машину і вивчити місцевістьдокладніше.

У порту
> Піша прогулянка
З далекої дороги був втомленим, фоток мінімум. Далі приїхали напляж, подрімати. Пройшлися магазинами, купив шльопанці за 40 грн, які досі ще живі) Ще з цієї поїздки почався період коли я переставкурити, тож можна сміливо назвати її переломним моментом.

Після пляжу вирішили покататися районом, нафігатор завів нас уКоблево де вирішено було заночувати. Далі стандартний сценарій —сонце, море, пляж, засмага, сон до обіду, гулянки до півночі. Удень від'їзду познайомилися з далекобійником з Білорусії, вінпривіз сім'ю на відпочинок, прикольний дядько). Назад їхали втрьох, одній людині довелося терміново виїхати автобусом у справах.Погримівши на прощання музикою курортному селищу ми рушили вдорогу. Заїхали ще раз до Одеси.

Сімьорочка на Дерибасівській

Погуляли центром, перекусили і назад у дорогу. Нічна траса, гучна музика, очі на дорогу, думки десь у хмарах) Незабутньо.