Про Валину кімнату на зиму.

Превід, камради
Писати особливо нічого, а треба. Тому що особи ми, з Валюхою, відомі. У вузькому колі трьох сторінок, двох гаражів та одногоСТО
І вирішив я написати про Валюхин гаражик.Ні, навіть не так — проГАРАЖИЩЕ.Бо Валю, як будь-яку жінку, треба любити.І як будь-якустареньку — утримувати в теплі.
< /
Перед тим, як купити мопед, я перейнявся місцем для йогозберігання.Тому що с.Видять! Згадав, що тато однокласника працює вЖЕКу, а поряд з моїм будинком є ​​бойлер. Ангар цегляний.Як уфараонів піраміда.Тільки, замість мумій, там гівно і труби.Іноді щесантехнік.П'яний.Ну типу Харон такий, ЖЕКівський.І ​​звуки звідтипекельні, ніби там роботи, з планети Шелезяка, зношуютьсяцілодобово.
Налагодив я контакт із планетянами цими водопровідними. Зійшлися натому, що 150 грн. На місяць — і ключі від гирла Стіксу наші. Тількипопросили нас гурій розпусних туди не водити і композицію внутрішнюсрачем не псувати.
Прийшли туди, з корешем, відчинили ворота, а там — мамадарага! Місця всередині, "як у твоєї колишньої", тепло так само, аж жарко ісвітло є. А шум не від роботів, із Шелезяки, а від насоса водяного.Вони його забули, походу, під час переїзду. Війна – херня. Головне– маневри. Почали ми там жити-поживати, та добра наживати тягнутивсередину зі звалища поруч. Якраз ремонт хтось робив і ми столомрозжилися, а потім і кріслами. Зустріч я якось знайомого. Він, яквиявилося, у цей же бойлер ставив машину взимку. Давно ще. Він меній розповів, що "зовні бляпіжнець взагалі -35, а всередині +15.Норм, кароч." І від снігу чистити не треба з ранку.

Типу підсумок:
Встав собі з ранку. Пейси почухав (вони в мене виростати чогосьпочали, як гаражем обзавівся). Одягнувся, каву в кухоль узяв, 400метрів пройшов, покурив. Двері відчинив, а там Валя. Чиста, теплата прогріта вже. Сів у неї акуратно, щоб не на пейси. І поїхав собіна роботу) А мопед, до речі, таки с.Виділи. На ранок знайшли, щоправда. Але це вже інша історія)