Прощальна.

Ну ось і настав час перегорнути сторінку моєї автобіографії ...Навіть не знаю що писати ... Завжди знав що цей день настане, алевсе одно як то сумно: (загалом, Поло я обміняв ключ на ключ на BMWe30, яка на 5 років старша за мене:))))) І це не дивно, адже всемоє усвідомлене життя автомобіліста мені подобалися БМВ, аособливо, е30 і е28. Останній рік шукав тридцятку тільки другогопереходу, тільки бензин і обов'язково купе або туринг (на кабернавіть не сподівався).На седани не дивився зовсім.Але, як відомо, "людина припускає, а Бог має". Так що 20.12.2014 у мене під вікнамистояв синій седан 89 року :) Мрія здійснилася, але розум ще докінця не усвідомив всього, що відбувається :) Що стосується Поло, то він потрапив у дуже хороші та дбайливі руки, його новий власникзареєстрований на Д2, але, я вважаю, що викладати його він небуде.
< /p>
А поки що я звикаю до тридцятки))) Після Поло звичайно зовсім іншівідчуття в динаміці, але й відчувається що між ними 13 роківрізниці. Машинка в дуже гідному стані і відчувається, що підхід донеї був дуже правильний (дякую Саші! ) Але все одно багато чогопідлягає заміні та переробкам "під себе", головне щобстабілізувалася ситуація в країні, і фінансові можливостідозволяли.
< /p align="justify"> p align="justify"> За Поло будубезсумнівно сумувати, адже це все-таки перша машина, перше (дай Богщоб і останнє) ДТП, перший тюнінг :))) Загалом, купа спогадів) АЛЕ, треба рухатися далі — того, чого завжди прагнув. Наостанок кількафотографій мого колишнього VW вже у нового власника. Я радий щовіддав VW в правильні руки і хочу побажати Саші щоб він його непідводив і радував своєю знаменитою німецькою надійністю! Бережийого :)