Отже… ключові слова минулого запису в журналі стали тепер заголовком нової…
Щоб машина не пускала дим був замовлений сальник коленвала і я домовився з майстром, щоб поміняти його, а заразом і глянути/перебрати ходовку до зими (машина стояла в гаражі 5 років без будь-яких рухів).Поки вибирався менш завантажений час для того, щоб поставити машину на ремонт у мене перестала включатися 5-а передача ... Тобто вона включалася і через час вибивала на нейтральну ... Тому що за місто мотатися доводилося часто, то я просто насильно утримував важіль у зачепленні, і грішив на синхронізатор, або ще якусь незначну дрібницю… Настав час загнати машину до майстра… не хотів би я заново пережити ті відчуття))) час хапатися за голову… глянувши на швидку руку мені відразу було вказано на те, що у мене з одного боку рульова рейка відірвана від кріплення, і їздити мені вздовж узбіччя зі швидкістю 20 км/год, а не 240 трасою… було прийнято рішення витягувати двигун, для того щоб варити балку, ну а там заразом і в коробку залізти подивитися що там відбувається... Саме так я і потрапив на капремонт коробки, тому що сальник коленвала був цілий і неушкоджений, виявляється причиною того самого чорного диму була сама коробка, та й це було не дивно, адже в ній зяяла тріщина сантиметрів так з 30 ... Олії в коробці назбирали від сили грам 50, і п'ята передача постраждала в першу чергу - всі шестірні були сині від перегріву ... Цей ремонт був пізнавальним і повчальним… для того, щоб дістати потрібні запчастини мені доводилося годинами висіти на телефоні та вибивати доставку зі столиці найшвидшими способами до нас до міста… Я неодноразово їздив зустрічав о пів на п'яту ранку київські потяги для того, щоб не чекати зайвого дня доставку кур'єрськими службами…
Практично кожен день від майстра я дізнавався все нові і нові проблемні місця… кишені тріщали по швах від гострої нестачі фінансів, але зупинятися посеред виконаної роботи я не хотів… було вирішено доробити ластівку по максимуму, щоб потім більше до цього не повертатися… у результаті, замість одного дня, я залишився без машини майже місяць… довелося вкинути в неї ще половину від її вартості… зате я повністю перебрав коробку, були замінені всі шестерні, підшипники, все бралося нове… на двигун встановлені рідні гідравлічні подушки, замінені прокладки кришок клапанів, спереду перебрано всю ходівку окрім амортизаторів…багато всякого по дрібниці, зараз не хочеться згадувати…
Тоді я гостро відчув на собі сенс прислів'я "любиш ката саночки возити" ... Але я пройшов те перше випробування, і тепер ні краплі не шкодую, що не ввімкнув задню ... Це коштувало того, негативні спогади сторицею поповнилися сплесками позитивних емоцій від керування цього автомобіля…









Коментарі
Коментарів ще немає.