Продав червону ракету ... купив нову))

Дякую їй за ці півтора роки. Я дуже радий і не краплі не шкодую, щокупив її, не шкодую вкладених грошей, часу та сил. Я отримав емоціївід неї, комфорт та керованість Хоч вона і була досить доглянутоюна момент покупки, але вклав я в неї не мало ... Частково черезсвій перфекціонізм, частково через втому/вік, частково через те, щоза регламентом там час було вже змінювати певні вузли. — Шкода, щона мене впала більша частина з того, що час було міняти)))…але я нешкодую, бо я отримав натомість досвід та емоції. Друзі меніказали: "за ті бабки що ти її взяв, краще б Ланос узяв" - не хочуображати Ланосоводів, але неттт ... Я б і зараз не взяв ланос, томущо це не те ... Комфорт, управління, динаміка, зовнішній виглядНарешті. Знову ж таки моя суб'єктивна думка, але для 92-року, колинаші робили зубило і казали, що це найкраща машина, коли великийДжорджетто Джуджаро ще навіть не наточив свій олівець і не провівперші лінії Ланоса ... Вона виглядала чудово, та що тоді вона ізараз не викликає відторгнення, та її округлі форми вже невиглядають так ефектно ... Але в 1992 року хлопці з Хіросіми простопорвали світ ... Ну мені так здається …

Загалом відносно довго шукав гідного кандидата, того хто крім суми, що влаштувала мене, ще й машину не поставлять на коліна, адоглядатимуть за нею так само як і я, що для мене було рівнозначногрошам... Одного вечора мені пишуть на АвтоРіа, мовляв, хочуглянути машину, коли і де можна. Дивлюся знайоме ім'я і прізвищелюдини ... Думаю напишу йому в інсте ... Так, виявилося не збіг.місцеву, запорізьку еліту шанувальників машин із країни сонця, щосходить — JCZP (japan club zaporojie). Ну думаю, якщо не тут — товже ніде))). Додався до групи, написав. Наступного дня набрали ізахотіли глянути машину. Теж усе подивилися, все влаштувало…але небуло всієї суми. Думаю, ок, не питання, не горить. Каже потрібнокілька днів вирішити питання…кілька днів минуло, питання невирішується, кажу поки що натовпу немає, якщо що я чекаю. Алебуквально через пару днів інший одноклубник шукав живу машину утакому бюджеті. Встрялися, глянув, проїхалися ... І власне забрав, забрав не собі, а кумі. Обіцяв, що все буде в кращому вигляді, безколгоспу і вчасно обговорюватися, приводу не довіряти не маю. Такщо власне так вона і поїхала до нової господині))) А я почав шукатисвою давню мрію ... Яку я здійснив,