Радикальні заходи.

На минулих вихідних запищав у моєї "ластівки" вентилятор пічки, аоскільки у "рідних" старих жигулівських вентиляторів з ротором навтулках це практично невиліковний діагноз (ніякі заходи типурозбирання та змащення надовго не допомагають і через час цейагрегат знову починає противенько вити), то було вирішено замінитивентилятор пічки на новий, з ротором на підшипниках кочення, благоцей девайс вже років зо два, як лежав на поличці в гаражі і чекавсвого часу. Маленького "карлсона" і хотів уже мостити нового, алетут, як завжди, вирішив перевірити всі вузли, що стали доступнимидля огляду при знятті всіх консолей і кожухів ... І ось тут на менечекав ще один неприємний сюрприз (як потім виявилося, не останній, але про все по порядку) - на радіаторі печі були помічені сліди "потіння" тосолу. І хоча сам антифриз ще не капав, але це булонеминуче, питання було лише - коли. Тому було вирішено замінити ірадіатор печі разом з краном, а оскільки при цьому тосол все однопотрібно з системи зливати, та й старий вже відпрацював більше двохроків, то вирішив я поміняти і тосол. Загалом, прикупивши радіаторпічки, її краник, тосол і патрубки до печі, розпочав процедурузливу антифризу із системи охолодження. З блоку двигуна вінзливається без проблем, бо там встановлений спеціальний краник, алезливається не весь — частина залишається в радіаторі, і, щоб злитийого і звідти, потрібно відкрутити зливну пробку на нижньому бачкурадіатора. Ті, хто мав "жигулі", знають, що цю пробку діди ніколине рекомендували чіпати на старих машинах, бо її відламати по пайці— плюва справа, особливо, якщо машині більше 10-15 років. Але умене ця пробка прожила майже 34 роки, весь час нормальновідкручується… Чому "майже"? Тому що цього разу я таки її відламав, вірніше - не зовсім відламав, але пайка тріснула ... (той ще одиннеприємний сюрприз) ... Тепер довелося виймати і радіатор. Післяогляду пошкодження було вирішено старий радіатор запаяти івідправити на заслужений відпочинок — на полицю в гаражі, а намашину вирішив поставити новий. А оскільки було б розумно замінитиі патрубки з хомутами, то прикупив ще й їх. І тут у магазині меніпопалася на очі "нивівська" помпа з більш потужною крильчаткою, ніжна стандартній "жигулівській" (сім лопаток замість шести, плюслопатки більшої довжини, тобто продуктивність помпи при тих жеобертах апріорі вище, ніж у br> штатної).
Дві помпи - стара і нова
Шестилопастове робоче колесо старої помпи
Сімилопастне робоче колесо нової помпи. Зверніть увагу на довжинулопаток Загалом, діючи за принципом "згорів сарай - гори і хата! ", поміняв я і помпу, і термостат, і термодатчик, і розширювальнийбачок (у запасниках магазину знайшовся бачок ще радянського зразкаіз пластику нормальної товщини та якості, а не сучасне целофановег…), і всі патрубки системи охолодження.
Розширювальний бачок — все по фен-шую

Заодно підмарафетил електровентилятор радіатора — де-не-депідчистив, подекуди подкрасил…

Розмальований Карлсон
Загалом, тепер моторний відсік "ластівки" виглядає ось так:
Моторне відділення лайнера…
Вчорашня поїздка на роботу та сьогоднішні "покатушки" (розповідьпро них — буде в наступному записі) показали, що така радикальновідремонтована система охолодження працює нормально. Так що політ "ластівки" крізь простір і час триває… :-)