Круз у соляннику

Сталося це минулого літа. Але все одно мені захотілося розповісти.Загалом поїхав я якось з дівчиною на море в Залізний Порт. Виїхалими вранці, доїхали швидко і без будь-яких подій. АЛЕ Захотілося намусамітнитися ))) і поїхав я шукати під'їзди до моря дикуном.Заїхаву такі нетрі що страшно! І тут поле! шукати пляжик.Заїхав у глухийкут (колія від машин закінчилася).Вийшли, озирнулися, до моря 3 дніпіши і тут почалося найцікавіше! Тільки я з'їхав у бік від колії нубуквально на 20 см як сів я всім черевом на вкритий сухою кіркоюмул .Колеса просто пішли як в масло! і ВСЕ! Що ми тільки неробили))), що ми тільки не підсовували під колеса - машина простоприлипла! Залишивши супутницю на охорону - пішов шукатидопомоги.Благо в 300-400 метрах комбайн збирав який то врожай.Ятуди, 2 дядьки-Вані обідали в тіні під комбайном))) (ну як у кінопро Україну:сало, лук і звичайно самогон у пляшці, закритий качаномвід кукурудзи) Я до них, мовляв ЧОЛОВІКИ рятуйте, допомагайте, рятуйте - застряг! Хвилин так 20 вони морозили і навіть гроші недопомагали. Нарешті один сказав, що за годину прийде машина зазерном з ним домовляйся. Дочекавшись, приїхав ЗІЛ із такими жкорінцями і за 100гр. Висмикнули мене з пастки. Назвали місцевіаборигени те містечко — солянники.
Не заїжджайте до таких місць! а з тією дівчиною після цих покатушокми одружилися і живемо й досі! І частенько згадуємо той момент ізжиття. Вибачте фоток немає