Виїхав на останній трек-день у 13-му році.
Катався для "відчути машину". Спеціально взяв номер "0".
<
Час думав відсікати за допомогою смартфона з прогою лаптаймер, алестався казус — на першому ж розгоні телефон вилетів із кріплення івпав під ноги, ледве його дістав на ходу і кинув у підсклянник, яквиявилося вгору ногами, а ЖПС так не працює. Ну і фіг з ним — не зарезультатом їхав. Ось тут, на треку, до мене дійшло в чому сенс STI— у їзді на межі. Тільки тоді вона розкривається і перетворюється згаласливої, жорсткої табуретки на АВТОМОБІЛЬ у своїй СТІХІЇ (прошупрощення за побитість фрази). Не поет я, але сподіваюся визрозуміли.
Не можу сказати, що вона швидше мого колишнього форика, але набагато приємніше це точно.Для форя кожен виїзд на трек був свогороду тортурами, а ця, здається, радіє як щеня якого випустилиповеселитись.






Коментарі2
Красуня… Ведмедик можу тільки уявити як вона може їхати ;)
якщо їздити навчитися)))