Перша поїздка після ремонту

Добрий вечір, друзі! Ось я і знову на Порші! Отже. У суботу 22грудня цього року я, нарешті, забрав у Артура машину. Насамперед, ще до того, Як забрати машину, ми її перевзули в зимову гуму.Підчас процесу встановлення коліс на місце, ми з Артуромпоспілкувалися (на мій великий жаль знову недовго, оскільки вумовах київських зимових пробок я добирався до Артура дві з лишком(! ) години, тому їхав, коли вже темніло), він мені розповів, щоробив по машині.Ех, наскільки ж приємна у спілкуванні і людяналюдина (вибачте за тавтологію) цей Артур.Шкода, що у мене постійнонемає часу нормально з ним поспілкуватися.
сказати, що моя 924-ка чудово впоралася із зимовим іспитом, азимова гума на відмінно склала тест на придатність Порше доексплуатації в наших суворих кліматичних умовах. Виявляється взимкуможна їздити в Україні на Порші і не тільки моделі Кайєн. Приїхавшидодому, я поставив машину на стоянку, а вже наступного дня, ледвепрокинувшись (так мені швидше хотілося знову сісти за кермо моєїкрасуні), я поїхав покататися містом і заїхати на мийку, щоб змитипил після тривалого ремонту. І, маю зауважити, машина знову чудововпоралася із зимовим свавіллям на київських дорогах. Звичайно, їхавя головними вулицями, минаючи провулки, щоб не випробовувати долю.Після миття, на якому, до речі, один олух мало не зламав лючокбензобака, намагаючись відкрити його шляхом вдавлювання всередину (кришка так і залишилася трохи увігнутою всередину), я повернувсядодому і знову поставив машину на стоянку. Наступного дня менічекала довга дорога до Кіровограда. Вставши о 4 ранку і вийшовши домашини, я очистив її від снігу, прогрів, після чого ми з моїмводієм. Він був іншою машиною) вирушили в дорогу маршрутом Київ —Бориспіль — Переяслав-Хмельницький — Черкаси — Сміла — Кіровоград.Ми провели в дорозі 4 з половиною години та подолали 315 км, алемашина зарекомендувала себе чудово. Хоча дорога практично на всьомушляху прямування і була в нормальному стані, часом зустрічалисядосить неприємні ділянки зі зледенілою або засніженою поверхнею.Але Порше чудово впорався з цим завданням. Дякую величезне Артуру, цій прекрасній, чудовій людині і справжньому профі своєї справи, який зробив мене щасливим власником Порше 924. Незабаром. Плануюзробити зимову фотосесію, після чого і викладу тут нові фото. Дозустрічі. Далі буде...