Давненько не писав, знаю, вибачте вже. А че не писав? А писати тоніби нічого було. Майже. Нещодавно через 2 з моменту останньогозапису.
А було все досить прозаїчно. Другий с**а циліндр.І завівся вдраготелі хитре звірятко під ім'ям Тук. Але на носі було весілля (так, все-таки знайшлася жінка, яка зможе мене терпіти). Потімвідразу будова. Було явно не до маздюки, як ви самі розумієте.Та йїздити постійно було на чому і потреби в машині невиникало.Продавати я її не хотів.От і простояла машина майже 2 рокитак. Попивши пивка з товаришем (мотористом) було прийнято легкерішення під легким хмелем все ж таки зробити мотор.Наступного днямашина була у нього. Почавши з дефектування було зрозуміло, щоробити треба було все. Чи не прихильник я економити на своїхулюблених іграшках. По самій гбц питань не виникало, притиранняклапанів, планування площини, заміна сальників клапанів тасальників розподільного валу. Сам блок мене приємно здивував.Мабуть пробіг в 186 тисяч дуже реальний, оскільки ми першірозкривали цей мотор і на циліндрах є хон, всі розміри в номіналі.Поршні, шатуни вирішено залишити рідних. Замінити кільця на мухлії.Колінвал ессесно точити. Зняли по 0, 25. Вкладиші кобельшмідт. Помпав заміну теж (після фокусу антифризу довіра помпі зійшла нанівець, а лазити по 2 рази як не полювання). І начебто все як ок, нібиможна збирати. А ось не тут те було. Товариш мій прийняв на грудипадаючу кпп від Х5 (не запитав правда автомат або механіку)) іпорвав м'яз. І ліг. Лікуватися. Надовго. І робота встала. Звичайнобули усунені косяки там всякі у вигляді зірваних болтів задніхпідрамника (мотор тягнули низом), ще там чето. Але мізерних знаньмоїх на той момент не вистачало для складання двигла. А потімпочалася зима, а гаража нема у нього, і в мене теж, взагалізакинули ми цю справу до тепла. Страшне! Моя улюблена дружиназаписалася в автошколу ... І так зима йшла, машина стояла, новийчлен спільноти автомобілістів навчався їздити на казенномутранспорті. Весною моя кохана дружина отримала права. І тутпочалися питання… ну коли… ну коли… а мені зізнаюся чесно булострашно. Ні, їздить вона непогано, але довірити їй свіжо зібраниймотор? І дивитися, як його застрелили під твоїм керівництвом? Я вамскажу чесно, ну не зможу я пережити цього.
Взагалі на благо маздюки було куплено навчальний камікадзе підім'ям таврію, ні скажу навіть так:ТАВРІЯ! Такої машини в мене небуло. Воно не повинно їхати, взагалі не повинно. То зламано, товідвалилося ще в попереднього господаря, того взагалі заводу ще непоставили. Але ВОНО ЇДЕ. Взагалі диво автомобіль я вам скажу. Щовона терпіла, я вам скажу… Страшно згадувати. Але свою місію вонавиконала на всі 100-500%. Тепер я знаю точно, якщо моя дружина можеїздити на цьому вона може їздити на всьому. І далі вгадайте, що? Натаврії ліг мотор. Так, посеред дороги. І знаєте, чим я займався нароботі замість роботи? Звичайно ж таврією, як же кохану залишитибез коліс, я щось потерплю. А знаєте, як займатися на роботі нероботою? Ось… Взагалі 2 місяці зайняла машина з якої роботи на 3дні. А маздюка все стояла. Але епопея з таврією закінчилася і вонознову колесить простори наших доріг. До речі, прикольна машина.Напевно, ніколи не продам. І справді прикольна. Дочка оцінює дочкаоцінила Але повернімося до господині цієї сторінки. Сьогодні вонаопинилася вже в мене на роботі, де весь інструмент, витяг і навітьтепло. І привезли її сюди не стояти. Втім починаємо збирати двигуні закінчувати машину. Настав час і їй повернутися на дороги.
вже в очікуванні складання






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.