Колишня Маська або Любоff #2

Після продажу Жигуля, якийсь час (місяця 2), перебрався в рядипішоходів. Почуття далеко не найприємніше, скажу я вам. Та й невистачало того запаху, звуку двигуна, начебто шматок тебевідірвали, такі відчуття часом накочували.Ішли пошуки... Підключивзнайомого перекупника.Бюджет невеликий.Хотів виключно Омегу А, бажано в універсалі, тому що вона ідеально підходила і для сім'ї ідля роботи в таксі.Мав час, пошуки даної моделі не давалирезультату (шукали тільки в місті).Був один "солодкий" варіант, алевін зник також швидко, як і з'явився - купили моментально. І осьодного разу, мій друг, знайомий знайомого перекупника, подзвонив ісказав, що прижене на оглядини Мазду У непоганому стані.Чеснокажучи, захоплення я не відчув.Мазду, як варіант не розглядав, та йне чув я про неї нічого, ні поганого ні хорошого.Уявляв себе вОмезі і нічого іншого не розглядав. Пару годин забравПідсумок:Mazda 626 GD 1989 року, двигун 2.0 8 клапанник, карбюратор, з ништяків:ГУР. Після Копійки літак, звичайно, та йпередній привід - рве просто, взагалі машина - звір. Але черездеякий час казка почала закінчуватися і почали виявлятися недолікисховані під "намальовані губи". Але на той час машина влилася вдушу і всім поломкам та іншим неприємностям були різні виправданнядля самого себе. За час володіння цим автомобілем було вкладенобагато душевних та грошових коштів. З упевненістю можу заявити, щомашина є надійною. У мене шнурок бачила лише 2 рази:перший раз –бенз закінчився, другий – накрився шрус. А загалом завжди доїжджаладодому з будь-якою поломкою. Машина залишила у моїй родині гарневраження. Але настав час прощатися…